Після кричущого випадку з падінням російської ракети на території Молдови, тамтешнє МЗС оголосило персоною нон грата одного з працівників посольства рф. Також раніше три російські ракети перетинали повітряний простір Молдови, коли росія влаштувала масований обстріл України 10 жовтня. Ці інциденти змусили молдовську владу задуматися про безпеку своєї країни. У Молдові вже точаться розмови серед політичних правлячих сил про відмову від нейтрального статусу республіки, модернізацію армії та навіть можливість вступу до НАТО.
Про реакцію Молдови на падіння російської ракети, а також про можливість відмови республіки від нейтрального статусу - в ефірі Апостроф TV розповів молдовський історик і дипломат, постійний представник Молдови при ООН (2006—2008) та при Раді Європи (2002—2006) ОЛЕКСІЙ ТУЛБУРЕ.
– Молдова вислала російського дипломата у відповідь на падіння ракети на її території. Це досить різкий крок. Чому молдовська влада пішла на це?
– Це не вперше, коли російські ракети пролітають над територією Республіки Молдова, що є порушенням багатьох норм міжнародного права. Вперше, коли три ракети пролетіли над нашою територією, російського посла було викликано в МЗС, де йому було вручено ноту, була розмова. Але жодної чіткої відповіді від посольства рф не надійшло. Ось зараз, коли збита ракета впала на територію Молдови, було пошкоджено кілька будівель, на щастя, обійшлося без жертв, і я думаю, що така реакція Кишинева є природною, логічною і не такою вже гострою.
Читайте: Добрі передвісники: Україні та Заходу слід уже зараз готуватися до розпаду росії
Найправильніше було б, якби Молдова сама збивала ці ракети. У той момент, коли вони заходять у повітряний простір Молдови, вони мають бути збиті. На жаль, ми не маємо таких можливостей. Ми не розвивали свою армію, системи ППО не отримували підтримки з боку держави, тому ми беззахисні в такій ситуації. І цим користується російський агресор. Тому що, якби у нас така можливість була, і збий ми хоча б одну російську ракету - обстріл через територію Молдови припинився б. Це створило б певні складнощі і для росіян, вони мали б вираховувати якісь нові маршрути. Ракети летять у західні регіони України через Молдову, і ця ситуація неприпустима ні для нас, ні для України. Тому висилку дипломата я вважаю адекватною реакцією, хоча це треба було зробити ще у першому випадку, але лише зараз наше МЗС зважилося.
– Ви кажете, що у Молдові немає навіть технічної можливості збивати ракети. А звернутися до світової спільноти? На це є політична можливість і воля?
– Так. Для Молдови це фундаментальні зміни. Ми зараз серйозно розглядаємо можливість модернізації армії, у цьому плані ведемо консультації з цілою низкою західних держав, зокрема й НАТО, щодо переозброєння національної армії.
Поки не йдеться про вступ Молдови до НАТО, але, гадаю, що і ця можливість стає дедалі реальнішою. Хоча в нашій конституції написано про постійний нейтралітет, але подібний нейтралітет мала Україна, і до чого це все призвело. Нейтралітет у такому вигляді, в якому він існує у Молдові, абсолютно не захищає. Нам потрібна боєздатна армія, зокрема потрібні нові можливості для протидії нальотам та ракетним обстрілам, бо якщо говорити про Республіку Молдова, атака сухопутним шляхом зараз неможлива завдяки Збройним силам України, але Молдова вразлива для ракетних обстрілів з акваторії Чорного та Каспійського морів. І в цьому сенсі ми маємо бути готовими до таких ситуацій. Сьогодні Молдова не є ціллю рф, та ми знаємо, що гіпотетично Молдова розглядалася для атаки.
– Після цих кількох інцидентів із російськими ракетами член молдавського парламенту Оазу Нантой заявив, що росія ігнорує факт існування Молдови. Він також сказав, що в країні може бути оголошено військовий стан і говорив про необхідність модернізації армії та зміну статусу нейтралітету та вступ до НАТО. За його словами, нейтралітет захищає Молдову "приблизно, як молитва, але не більше".
– Так, статус нейтральності у тому вигляді, в якому він існує сьогодні, абсолютно не захищає. Справді, з таким самим успіхом ми можемо просто молитися і робити виноски на нашу конституцію, яку рф розтоптувала усі 30 років. У нас на території Молдови розташовані російські війська, обмежений контингент у Придністровському регіоні. І росії не заважав наш статус нейтралітету ці війська там тримати. Тому або цей нейтралітет гарантований міжнародними силами, гарантований іншими державами, або це просто порожній звук.
Війна гібридна і якщо у широкому сенсі говорити про це як про війну в різних її проявах, то Молдова теж у війні. Тому що зараз ми вступаємо в опалювальний сезон, і як минулого року росія без пояснень скоротила постачання газу, поставивши Молдову перед серйозними проблемами, тому що у нас нестача вироблення електроенергії, тепла тощо. Тобто нас шантажують енергетичними ресурсами, як і решту Європи.
Більше того, у нас уже кілька тижнів поспіль відбуваються масові протести в Кишиневі, і як з'ясувалося, ці протести активно підтримуються, зокрема й фінансово, політично та організаційно ФСБ. Про це писала міжнародна преса, наша Служба держбезпеки про це говорила. Ми намагаємося цьому протидіяти. За цими протестами стоїть Ілан Шор, лідер однойменної партії, якого росія зробила зараз своїм головним партнером у Молдові після Додона.
На жаль, кількість прихильників путіна в Молдові залишається високою, хоч і скорочується. І ось одна з форм війни росії проти Молдови – це спроба змінити наш уряд та отримати владу, яка була б лояльна до Кремля. Для Москви це стало б політико-дипломатичним проривом, бо крім Білорусі з'явилася б ще одна європейська держава, яка теоретично в перспективі може стати ще одним плацдармом для атаки не лише на Україну, а й на інші європейські країни.
– Відмова від нейтрального статусу потребує змін до конституції та великої підтримки з боку всіх політичних сил. Ми бачимо, який тиск зараз іде на Молдову з боку росії. Чи є в цих умовах ймовірність, що ваша країна відмовиться від нейтрального статусу?
– Поки що немає офіційних заяв із цього приводу, проте є дуже багато розмов та інсайдерської інформації з адміністрації президента, з уряду, парламентської більшості про те, що сьогоднішня влада розглядає можливості внесення змін до конституції щодо відмови від нейтралітету.
На мій погляд, це правильний хід. Наскільки це вчасно? Думаю, що вчасно, вже чекати нічого. Ми не зможемо розвинути наш нейтралітет таким чином, як він склався, наприклад, у Швейцарії. Ще згадав би Швецію, але вона вже подала заявку на членство в НАТО і її беруть туди. Тобто більш фундаментальні, більш аргументовані нейтралітети відмовляються від цього статусу і прагнуть під парасольку військово-політичного альянсу НАТО. І Молдові прописано йти цим шляхом.
