Уже більше тижня по всій Сербії тривають протести. Більше того, масові акції опозиційних партій цієї балканської країни йдуть по наростаючій. Про те, що відбувається в одній з ключових країн південної Європи і який стосунок до цього може мати Росія, читайте в матеріалі "Апострофа".
У неділю, 24 грудня, після тривалих антиурядових протестів мітингарі захопили мерію столиці. Втім, ненадовго. Правоохоронці досить швидко звільнили будівлю, а кількадесят чоловік було затримано. Згодом керівництво Сербії заявило, про зовнішнє втручання. Більше того, попередження про спробу повалити уряд нібито надійшло від російських спецслужб.
Опозиційна коаліція у свою чергу заявляє про "підісланих урядом хуліганів". Однак президент Сербії Александар Вучич заявив, що заворушення після парламентських виборів могли бути спровоковані та організовані з-за кордону, щоб повалити сербський уряд.
"Це була спроба насильницького захоплення державних установ", - сказав президент провладному телеканалу Pink TV.
Читайте також: Кремль заробляє очки: дипломат пояснив, навіщо Росія розхитує ситуацію на Балканах
Наступного дня після інциденту Вучич зустрівся з послом Російської Федерації. Тож допомога від Росії може мати серйозніші наслідки, ніж видається на перший погляд.
Післявиборче загострення
Протести розпочалися одразу після дострокових парламентських виборів, 17 грудня. В цей день мешканці Белграда та ще кількох десятків інших міст також обирали своїх очільників. Власне, за Белград зараз і точиться основна боротьба.
Опозиційна коаліція "Сербія проти насильства” хоч і набрала рекордну кількість голосів у парламенті, все ж коаліції сформувати не зможе. Перемогу здобула у парламенті здобула виборчий блок із промовистою назвою "Александар Вучич – Сербія не повинна зупинятися" отримав абсолютну більшість і сам сформує новий уряд. Та зі столицею все ше складніше.
"По-перше, це більш ніж шоста частина всіх виборців. По-друге, це символ - якщо влада програє столицю, то це означатиме кінець епохи тотальної влади Вучича і його команди. І по-третє, саме в Белграді опозиція виявила найбільш кричущі порушення, причому, такі, яких раніше не було - завезення виборців суто для місцевих виборів з сусідніх країн", - зазначає у коментарі "Апострофу" редакторка порталу "Балканський оглядач" Наталя Іщенко.
За словами одного із лідерів опозиції Мірослава Алєксіча, до Белграда на дільниці завезли більше 40 тисяч етнічних сербів, які живуть у Республіці Сербській. Це складова частина іншої держави - сусідньої Боснії і Герцеговини.
"Про те, що громадяни Боснії і Герцеговини мають сербські паспорти і голосують на загальнонаціональних виборах, було відомо. Так само окремі мешканці мають додаткову прописку в Сербії і голосують на місцевих виборах. Тобто загалом такі випадки для цього регіону норма. Але так, щоб централізовано тисячі людей звозили на автобусах, для того, щоб вони проголосували на виборах у місцеву владу – це прецедент. І саме до цих порушень опозиція і прив’язалася, аби показати, що влада пішла по бєспрєдєлу", - підкреслює Наталя Іщенко.
Далі від Росії, ближче до Заходу
Президент Сербії Александар Вучич – досить зручна фігура для західних партнерів. Попри співпрацю з Росією, ця країна підтримує і тісні контакти з НАТО, активно працює над вступом до ЄС. За словами джерел "Апострофа" в керівництві НАТО, Белград є другим пріоритетним партнером для Альянсу після Києва. Зокрема, щодо підтримання регіональної безпеки на західних Балканах.
Більше того, Вучич називав Україну "дружньою країною", а раніше заявляв, що Крим і Донбас є суверенними територіями України. Також слід нагадати про зустріч президентів України та Сербії у серпні цього року. Та й про приєднання до санкцій проти Росії сербське керівництво неодноразово згадувало - якщо Сербії за це дадуть достатньо, чи інвестицій, чи інших бенефітів.
"Так чи інакше Сербія хоч і опиралася європейській інтеграції, але не через принциповий підхід, а щоб виторгувати для себе максимально можливі преференції і для цього використовувала козир особливих відносин з Росією, не лише в економічному, а й у політичному плані. Сербське керівництво бачить, що ситуація по лінії Росія-ЄС і Росія-НАТО погіршується і не хоче виглядати троянським конем Росії в Європі. Вони зрозуміли, що цей чинник перестає працювати, зараз він породжує проблеми для самої Сербії", - каже "Апострофу" президент Центру глобалістики "Стратегія ХХІ" Михайло Гончар.
А ще 10 грудня Сербія та Болгарія завершили будівництво газопроводу, метою якого є зменшення їх залежності від російського газу.
"Реалізується відповідна програма будівництва різного роду інтерконекторів, - пояснює Михайло Гончар, - Туди прийшов не лише російський газ через Північний потік, а й азербайджанский через газопровід ТАNАР. А також скраплений газ через систему терміналів на півдні - в Греції і Туреччини".
За його словами, Сербія зберігає свою проросійську позицію, але розуміючи, що Росія загнала себе в положення небажаного партнера, вони вирішила з метою мінімізації ризиків підстрахуватися.
"Принаймні у них вже немає такої твердолобої позиції, що є російський газ і нам більше нічого не потрібно. Ще один чинник - це з 2025 року не працюватиме угода між Газпромом та Нафтогазом і російський газ перестане надходити в Європу по традиційному маршруту", - додає Михайло Гончар.
І ще одна важлива зміна послаблення відверто проросійських сил. Це сталося в результаті парламентських виборів.
"В Сербії зараз такий період коли старі проросійські сили втратили свою вагу. Наприклад, до парламенту не проходять такі проросійські а також сербські радикали як Воїслав Шешель і його Сербська радикальна партія. Це воєнний злочинець, але його підтримує Росія. Не проходять і відносно нові обличчя проросійських сил - дві партії "Двери српске" і "Завєтници". Але вперше в парламенті з'являється Російська партія - це її справжня назва, тому що нібито її створила російська національна меншина. Але і сама партія Вучича проросійська, і їх колишні партнери по коаліції - соціалісти - проросійські. Але тут ключовим моментом є те, що партія Вучича – то це такі помірковані проросійські сили, які контролюються не Москвою, а Бєлградом", - додає Наталя Іщенко.
Повернути Сербію назад
Опитані "Апострофом" експерти не виключають, що в Сербії відбувається спроба зупинити повільний дрейф Белграда від Росії в бік ЄС і НАТО.
"Раніше вважалося, що Вучич балансує. Він намагається діяти просербськи, всидіти на двох стільцях, але все ж таки хоче вступати до ЄС. Але останні дні перевернули все з ніг на голову. Тому що він і його команда почали буквально говорити за російськими темниками", - каже Наталя Іщенко.
Ба більше, доповідачка Європарламенту щодо Косово Віола фон Крамон назвала нападників "тітушками" і заявила, що це вписується в схему російського втручання.
"Агенти-провокатори. Класична методичка КДБ. Тепер було б важливо зберегти мир з усіх боків і не розпалювати подальше насильство", – написала фон Крамон в соцмережі X.
Тож "попередження" Вучича з боку російських спецслужб виглядає як спроба зманіпулювати сербським керівництвом, зігравши на його страхах.
"Враховуючи традиційно сильні проросійські настрої в суспільстві та політикумі, цілком можуть розігрувати карту "кольорової революції". А режим Вучича на такі речі буде реагувати, тому що будь який режим, коли починаються якісь протести він їх сприймає як підступи ворогів", - підкреслює Михайло Гончар.
Все це створює небезпеку з боку Росії для Європи загалом.
"Якщо ми поглянемо на останні два роки, коли відчуваючи, що їх витісняють з Європи, починаючи від пропагандистських ресурсів і закінчуючи різноманітними культурними центрами, вони перемістили центр підривної діяльності проти Європи саме в Сербію - в силу того, що там комфортне середовище і там зосереджений потенціал російських спецслужб і вони в Сербії можуть заварити все, що вважають за потрібне, аби зберегти проросійську і антизахідну модель поведінки Сербії", - зазначає Михайло Гончар.
Чи буде черговий розворот Вучича і його команди до Москви довготривалим, стане зрозуміло протягом найближчого часу. Серед іншого, це залежатиме від реакції західних партнерів на кризу в Белграді. Поки що ж показні зустрічі сербського керівництва з російськими дипломатами викликають серйозне занепокоєння.
Читайте: "Друг" Путіна здивував заявами про війну в Україні та належність Криму
