Публікація Міністерством фінансів США так званої "кремлівської доповіді", в яку потрапили прізвища 210 російських політиків і олігархів, нічим реально російським "елітам" не загрожує, хоча й створює додаткову психологічну напругу. Важливіше інше: президенту РФ Володимиру Путіну нікуди далі рухатися в своїй антизахідній політиці. А значить, можна чекати комбінації, в рамках якої Кремль "зливатиме" окупований Донбас. Таку думку висловив "Апострофу" російський журналіст і публіцист Леонід Радзіховський.
Так звані американські санкції - це пшик, я про це, до речі, говорив багато разів. Це досить безглуздий піар-хід у розрахунку на те, що залякана російська еліта буде вимушена змінити свою політику щодо США.
З одного боку, це абсолютна нісенітниця, тому що політику відносно США визначає не залякана російська еліта, яка, звичайно, не хоче втрачати своє "барахло" в Америці (на яке, власне, ніхто й не зазіхає), не хоче втрачати свої позиції в Америці. Політику РФ визначають Путін і його найближче - дуже вузьке - оточення, яких ці самі санкції жодним чином не зачіпають. [Міністр оборони Росії Сергій] Шойгу, [глава ФСБ Олександр] Бортніков, [секретар Ради безпеки РФ Микола] Патрушев та їхні діти не дуже постраждали від санкцій, і впишуть їх до якогось списку або не впишуть, їм від цього ні холодно, ні тепло.
З іншого боку, російська політика безсумнівно буде пом'якшуватися щодо Америки і Європи. І пом'якшуватися вона буде зовсім не через санкції, а через те, що далі рухатися нікуди. Росія в зовнішньополітичній безвиході: все, що Путін міг у сенсі наступу, він зробив. За всіма позиціями він просунувся максимально, всюди уперся в якісь стіни. Крим взяв? Взяв! Далі що? Далі нічого. Загрузли на Донбасі, який абсолютно Росії не потрібен. У Сирію вліз? Вліз. [Президента Башара] Асада врятував? Врятував. Далі що? Далі треба тягти цього дурня на своїй шиї. Тому що як тільки ти його відпустиш, він одразу ж брякнеться. З Америкою до того досварилися, що всі зв'язки з нею і країнами Європи максимально скорочені. Економічного успіху таким чином не добилися, санкції отримали.
І що робити? Маятник завжди рухається в один бік, потім в інший. Мені здається, що маятник в сенсі агресивного наступу на Захід у Росії дійшов до крайньої можливої точки - далі треба вже системно змінювати режим, тобто рухатися в бік Північної Кореї. Чи піде на це Путін? Ніколи в житті! Чи піде на це російська еліта, хоч під санкціями, хоч без них? Ніколи в житті. Отже, треба рухатися у бік розрядки.
Не буде жодної відповіді Росії на "кремлівську доповідь". Росія нічого не може зробити. Що вона, внесе до списку членів американського списку Forbes і американських сенаторів?! Такий список можна скласти, не питання! Папір все стерпить. Це буде такий само безглуздий список, як американський. Різниця тільки в тому, що російські "форбси" напружуються з цього приводу, і їм це неприємно, хоча абсолютно нічим і не загрожує, а американські "форбси" реготатимуть з цього списку.
Такі списки, безумовно, створюють напругу всередині еліти. Тому що російським бізнесменам і чиновникам вкрай неприємно потрапити під американські санкції. Хоча це абсолютно нічим їм фізично не загрожує, і грошей у них ніхто не відбирає. В Америці не можна взяти та відібрати в людей гроші - цим вона відрізняється від Росії. Америка - правова держава: щоб щось у людини відібрати, треба почати проти неї судовий процес. Заради Росії ламати принципи своєї правової держави американці не будуть. Якби була би оголошена війна, як колись з Японією, тоді так, можна заарештовувати майно. Але війни немає і не буде. Отже, нічим це реально не загрожує. А психологічно так, дуже неприємно. Тому що російська еліта перебуває в психологічній залежності від Заходу, а в Заходу немає такої залежності від Росії.
Напругу в еліті це створює, але політично ця напруга не впливає на Путіна, і не може впливати. На нього політично впливає зовсім інше - те, що йому рухатися далі нікуди. Це було зрозуміло вже в 2014 році, коли Путін захопив цей безглуздий Крим, далі не пішов, а вся ця балаканина про "русский мир" так нею і залишилася, а потім і зовсім зникла. Ось в цей момент було абсолютно ясно, що Путін м'який грунт пройшов легко, а твердий - пройти неможливо. "Твердий грунт" не в сенсі опору України, хоча це теж мало велике значення, а в сенсі того, що він не хоче рвати відносини із Заходом. І зараз він спробує їх відновлювати.
Це повторення брежнєвської політики: Брежнєв ввів танки в Чехословаччину, а після цього почався детант, розрядка з Європою. Але розрядка на умовах Брежнєва. Ось я думаю, що Путін хоче повторити цю комбінацію: санкцій за Крим реально немає, "злити" Донбас, зберігши фізіономію обличчя, позбутися інших європейських санкцій і налагодити якусь більш-менш нормальну економічну взаємодію з Європою. Далі накачувати конфронтацію просто нікуди. А сьогоднішній її рівень Росії, як державі в цілому, дуже невигідний і неприємний.
