Санкції США проти Росії, рішення про які було опубліковано 6 квітня, завдали удару по оточенню президента РФ Володимира Путіна й негативно позначилися на російській економіці. Але на Кремль чекає набагато більш жорстке покарання за два злочини путінського режиму. Таку думку висловив "Апострофу" російський блогер і фінансист Слава Рабінович.
По-перше, ті санкції, які були введені 6 квітня, за класифікацією багатьох експертів ще не запущені на 100%. Усі в світі спостерігають за тим, як вони працюватимуть. І я впевнений, що навіть в межах цього раунду санкції ще не запущені. Чому? Тому що ці санкції екстериторіальні, і США переслідуватимуть погрозами санкцій або самими санкціями треті країни, треті компанії, третіх осіб, які будуть викриті в угодах та співробітництві з російськими компаніями або людьми, що потрапили під санкції 6 квітня. Тому я думаю, що ще хтось потрапить під санкції з географічних зон типу Китаю, Індії або навіть в Європі.
По-друге, з плином часу санкції повинні вводитися або скасовуватися залежно від того, яким буде прогрес чи регрес в зовнішній політиці Росії.
По-третє, ми ще не бачили те, що називається санкціями, за як мінімум два жахливих путінських злочини: отруєння Скрипалів у Солсбері, коли буде закінчено слідство, і збитий Boeing рейсу MH17 в липні 2014 року, щодо якого незабаром почнеться суд, який не вдасться скасувати ні за які гроші.
Отож чинні санкції – це квіточки, якщо дивитися в контексті терористичних атак і військових злочинів Путіна і його ОЗУ.
Які санкції отримає Кремль за ці злочини? Перш за все, закону, що було ухвалено 2 серпня 2017 року, на підставі якого було зроблено доповідь Конгресу 2 лютого 2018 року і на підставі якого був введений перший ешелон санкцій 6 квітня, цілком достатньо для того, щоб розмазати половину путінського ОЗУ і вбити російську економіку в бетонну стіну досить швидко. Але якщо будуть потрібні більш жорсткі заходи, то потенційно можуть ввести значно суворіші санкції на кшталт ембарго на енергоносії або фактичне відключення всієї російської фінансової системи від зовнішнього світу.
Цей сценарій не міг бути введений в дію в 2014 році без жахливих наслідків для міжнародної фінансової економічної системи і без якихось потрясінь, враховуючи, що російські компанії на момент анексії Криму мали в сукупності 750 мільярдів доларів валютних боргів, власниками яких були західні інвестори й фінансові інститути. Плюс Росія постачала газ у більшу частину Європи. Також Росія була одним з найбільших гравців на нафтовому ринку. Але у всіх перерахованих вище галузях за чотири роки це стає менш важливим, тому що весь світ вчиться жити без участі Росії у світовій економіці і фінансах.
Читайте також: Є лише три інструменти, які зупинять Путіна
Росія вже стала токсичним напрямком для міжнародного інвестиційного капіталу, а ті іноземні інвестори, що продовжують тримати борги російських компаній, прекрасно знають свої ризики і значно зменшили відсоток російських паперів у своїх портфелях. За чотири роки ці ризики перетворилися на добре керовані. Усе більша частина Європи, в тому числі за допомогою Штатів, знімається з російської газової труби. І, звичайно ж, світовий ринок нафти теж не зазнаватиме історично величезного катаклізму, якщо буде накладено ембарго на російську нафту.
За чотири роки світ навчився обходитися без Росії, і механізм насильницького відключення Росії за допомогою санкцій за іранським сценарієм може бути запущено, якщо Росія вчинить ще щось жахливе, такого ж масштабу, як вона робила проти України в 2014-2015 роках. Якщо ж дій жахливого масштабу не буде, то, швидше за все, закону Конгресу і наступних санкцій буде цілком достатньо. І нових ешелонів санкцій за цим законом може бути скільки завгодно. 6 квітня ми побачили перший ешелон санкцій, а хто сказав, що він останній?
