Повалити Путіна можна тільки одним шляхом, захочуть - задушать за рік - Айдер Муждабаєв

Заступник генерального директора кримськотатарського телеканалу ATR, журналіст АЙДЕР МУЖДАБАЄВ у першій частині інтерв'ю "Апострофу" розповів, чого очікувати від Володимира Путіна у наступні шість років його правління, що може змусити президента Росії поміняти свою політику, які дії вчинить Кремль в Україні, чому не варто покладати надій на російську опозицію, очолювану Олексієм Навальним, і як Захід може "задушити" режим, який зараз править в РФ.

- Путін офіційно заступив на черговий термін президента Росії. На ваш погляд, яку політику буде проводити Кремль?

- Ту саму, що завжди проводив. У Путіна немає жодної причини міняти свою політику. У нього все виходить, я не бачу у нього жодних особливих проблем. Він захопив Крим, захопив і утримує частину Східної України. Санкції, звичайно, впливають, але вони дуже малі порівняно із загальним обсягом економіки і порівняно з тими грошима, які країни Європейського союзу віддають за газ і нафту. Ці санкції спрощено виглядають так: тримай 100 грн, а гривню я собі залишу, покараю тебе.

За великим рахунком у Путіна все виходить, народ його любить, народ досить ситий, особливо в містах. Він воює з усім світом: "Ми самі проти клятого Заходу". І в ідеологічному плані у нього все нормально. Загалом, я поки в нього проблем не бачу. Я, звичайно, розумію, що це все погано закінчиться. Але поки світ зусиль не доклав, щоб Путін почав міняти свою політику, він буде продовжувати те, що робить.

- А коли це може погано закінчитися?

- Коли запровадять ембарго на газ і на нафту. Саме з цього моменту все закінчиться у Володимира Володимировича. Ця країна живе за рахунок західних грошей. Сучасна Росія – це утриманка Західної Європи. Як тільки утриманку перестануть утримувати, вона стане жебрачкою. А що відбувається з убогою Росією, ми знаємо по 80-90-м рокам: черги за їжею, гуманітарна допомога, йдуть на всі умови Заходу, тут же проходить якийсь верховий переворот, вже ніхто лідера не захищає, тому що він не приносить здобич у печеру. І все так і буде, якщо не буде війни.

- Війни з ким?

- В першу чергу з Україною, звичайно, тому що вона найбільш ласий шматок для путінського менталітету, адже без України імперія неможлива.

- Росія ж не веде відкритих воєн.

- Навіщо вести відкриту? Вони тримають практично всі телекомпанії, мають купу своїх агентів. Ось такий зараз гібридний етап війни, який почала відчувати на собі Європа. Послухайте, що зараз кажуть чиновники в Німеччині й у Франції: до них дійшло, що йде спрямоване інформаційне вторгнення. Тут те ж саме – уповільнена війна на сході, окупація Криму, інформаційна війна всередині країни з розрахунком на те, що на наступних виборах прийде до влади більш прийнятна для Москви людина. Вони цього не приховують сильно, навіть кажуть: "Нам потрібна в Україні людина в якості президента, яка закладе основи для зміни курсу". Зміна курсу – це капітуляція під гаслами миру, консервація ситуації на сході, як в Молдові з Придністров'ям. А Крим просто забути. Ритуальні завивання про те, що Крим – це Україна, з вуст наших пропагандистів, якщо їх так можна назвати, всім набридли, тому що в порівнянні з російськими вони страшно неефективні. Ось така ідея в Росії. Але, я думаю, так не вийде з багатьох причин.

- Ви маєте на увазі, що Росії не вдасться просунути свого кандидата на виборах в Україні?

- Так, я думаю, у них не вийде просунути свого кандидата.

- А хто міг бути таким кандидатом?

- Я не можу таких ярликів вішати, але я думаю, що є як мінімум два-три кандидати, з якими вони зможуть домовитися про мир [на Донбасі].

- Опоблок?

- Не тільки Опоблок. Є у Володимира Володимировича давні політичні партнери, з якими можна вирішувати питання, які жодного разу його не критикували особисто, що для нього дуже важливо. Взагалі дуже легко відрізнити по-справжньому антиросійського політика від не по-справжньому. Для російської системи влади, для Путіна дуже важливо, щоб його особисто не ображали. Якщо український політик особисто не говорить про Путіна дуже жорстких речей, будьте спокійні, значить, людина готова до діалогу. Так ця система влаштована.

- У нас багато політиків мали контакт з Путіним.

- Але не всі мали дуже близькі. Не всі з них гроші ділили, наприклад, а це сакрально.

- Юлія Володимирівна – одна з тих, кого завжди згадують у таких випадках.

- Але й окрім неї є. Слухайте, у нас тут з російським бізнесом стільки пов'язано, а весь російський бізнес пов'язаний із владою, отож тут можуть вискочити партії з будь-якого кута. Ми ж до кінця не знаємо, хто є кінцевим бенефіціаром партії, телекомпанії тощо.

- А що ви думаєте про російську опозицію, про Олексія Навального? Вони хоч у чомусь сильні або це кишенькова опозиція?

- Ні, вони, звичайно, ні в чому не сильні. Це кишенькова недолуга опозиція. Навальний свою роль виконав у російській історії. Це зараз ніхто не визнає, за поребриком будуть в мене кидатися. Але мине кілька років – і все, що я кажу, стане ясно. Навальний звів російську опозицію зі стотисячних маршів проти війни з Україною часів Бориса Нємцова до тисячі осіб, серед яких навіть немає учасників тих акцій. Тисячу осіб молоді, яку він виводить на площі, тут же забирають, садять – і на цьому все прекрасне закінчується. Є ж різниця? Значить, щось не так у цьому королівстві.

- Це розчарування?

- Тут багато чого. Це страх, цілком реальний, відчутний страх, це угодовство лідерів опозиції. Якщо ви помітили, вони дуже жорстко критикують Медведєва, але дуже м'яко критикують Путіна. Вони кажуть: "Звичайно, Крим анексований незаконно, але ми вам не повернемо його назад. Ось такі ми. Ми зі злодійської сім'ї. Тато приніс додому крадене, але ми ж за поняттями живемо. Як злодій може віддавати вкрадене? Так, тато злодій, а ми діти злодія, маленькі злодюжки". Вони насправді нічого не означають. Собчак просто керують з Кремля ніби джойстиком. Навальний теж управляється. Я в цьому абсолютно впевнений. Яким чином – я не знаю, але у мене є відчуття.

Я все-таки пам'ятаю часи революції 1991 року і перед цим пару років. Ось у цих [сучасних] лідерах я щирості не бачу. У тих я бачив – навіть у колишнього секретаря обкому Єльцина було людське, він рвав, нервував, він був людиною. Тут на чолі так званої опозиції знаходиться Навальний, абсолютний мізантроп, людина, яка не любить людей в принципі, людина в собі, людина, не здатна вступати в жодні союзи та коаліції, людина, яка милується собою у дзеркалі. Він не може апріорі бути лідером ніякої революції. Думати про це взагалі немає сенсу.

Революційна ситуація там якщо і дозріє, то тільки тоді, коли економічно Росія буде така. Є дуже хороша книга пітерського професора Валерія Возгріна "Історія кримських татар". Досить прочитати передмову до неї, щоб все зрозуміти про Росію. Росія живе за принципом первісного племені, російської селянської громади. Вона анітрохи не змінилася. Так, вона стала багатшою, вони стали носити західні речі, гаджети в руках, але психологія залишилася та ж сама.

Психологія селянської громади, за версією Возгріна, така: мораль щодо інших не діє взагалі. Ось це "ми взяли Крим незаконно, але ми його не віддамо" – саме така мораль. У минулі часи громада наймала сторонніх батраків і спокійно їх кидала на гроші, бо відносно інших мораль не діяла. Щодо українців мораль не діє. Сирійці – не люди, ми на них просто випробовуємо зброю. Українці – це взагалі хто такі? Як покійний Табаков говорив, це ж "убогі люди".

І у цієї громади є один важливий момент: у ній вождь має абсолютну владу, він карає і милує. Чому вони люблять Сталіна, Івана Грозного? Тому що ті мали сакральну силу над людьми, їм не потрібен був суд, вони просто на очах рвали. Але є один нюанс: у цьому племені вождь має постійно щось приносити в печеру, має їх годувати якоюсь свіжою здобиччю.

І поки Путін їм все приносить – і моральне задоволення, і матеріальне. Росіяни зажерлися, вони нормально живуть, досі є багатшими за українців, незважаючи на всі санкції.

Що потрібно, щоб вони його скинули? Повалити його можуть тільки верховим переворотом. По-іншому нічого не буде. Потрібна десакралізація, щоб цей Акела промахнувся. Не потрібно давати їм Чемпіонати світу з жодних видів спорту, потрібно обкладати їх з усіх боків і душити економічно. Це стане можливо, коли Захід зрозуміє, що це потрібно, інакше просто буде війна, вже гаряча, справжня, що єдина альтернатива їй – це економічне удушення, і коли він системно займеться економічним придушенням Росії, без сантиментів. Коли у них в магазинах все зникне і коли – головне – вождь не зможе платити гроші своїм опричникам. Там же орди поліцейських, які чудово живуть. У цих поліцейських, які б'ють людей на площі в Москві, зарплати по 3-4 тисячі доларів. Та вони будуть цей режим захищати до останнього. Плюс чиновники, їхні сім'ї, прокурори, тюремники, хто завгодно. Поки в них є гроші на це, поки вождь гарний на коні приносить здобич і кидає натовпу та періодично ще когось вбиває.

До речі, Путін не дуже кровожерливий до своїх. Він особливо нікого не карає, він просто показує місце, і все. Але при цьому він сильний як ментальна сутність, для російської людини сакральна.

У березні 1991 року на референдумі в СРСР всі висловилися за збереження Радянського Союзу. А в серпні 1991 року стався верховий переворот – і в результаті ніхто не вийшов захищати Радянський Союз, усім стало все одно. Це були одні й ті ж люди. Так само і в Росії – влада похитнеться, коли фюрер буде здаватися ніким, неуспішною особистістю. Тоді просто вийде тисяча осіб, змінить цю владу, буде елітний верховий переворот. Вони цю владу просто закують у наручники та віддадуть Заходу в обмін на їжу. І ніхто не вийде, як ніхто не вийшов захищати СРСР, ніхто не вийшов за цю Компартію. Вона була десакралізована.

І головний показник ще – про Путіна немає анекдотів. Немає зневажливих анекдотів. Усі анекдоти про Путіна, які зараз чуємо, це анекдоти типу – Путін відкриває двері холодильника і каже: "Ну що, холодець, трясешся?" Тобто це анекдоти про Сталіна, про сильну особистість. А коли СРСР добігав кінця, анекдоти про владу були смішні, їх висміювали як якихось невдах. А зараз у нього все вдало поки. Але це все в руках Заходу. Захочуть – за рік задушать.

- А чи захочуть, враховуючи "Північний потік-2", який збираються будувати?

- З "Північним потоком-2" питання не вирішене ще, не можна сказати точно, що його обов'язково буде побудовано. Це політичний проект для Москви. Я думаю, що українська дипломатія зуміє попрацювати. Дай Бог їй успіху, не все від неї залежить, але вона працює принаймні, пояснюючи, що це означає.

Але, звичайно, це важко. Я у Франції був нещодавно, розмовляв із французами. Там людина в МЗС сидить, я кажу їй: "Ну ви ж розумієте, що таке Росія? Макрону підтасовують вибори, відверто розколюють суспільство, пропаганда. Ви це розумієте?" "Так, але, розумієте, у нас компанія Total видобуває нафту в Росії, ми хочемо, щоб наші гроші працювали". "Але ви визначиться, тому що ваші гроші неодмінно будуть працювати, але не тільки на вас. Вони будуть працювати на Путіна".

Ця історія чимось схожа на передвоєнну, коли всі начебто з Гітлером змагалися, але Сталін постачав йому зерно, Захід ще щось постачав, і всі з ним так поводилися. У підсумку виростили монстра, а потім не знали, що з ним робити, та поклали купу народу. Я сподіваюся, що до цього не дійде, все-таки на якомусь етапі зупиниться.

Нинішня Росія набагато слабша, ніж Радянський Союз. Вона критично залежить від Заходу, вона сама взагалі не може існувати. У неї 97% надходжень до бюджету – це гроші за нафту і газ, ще 3% - за ліс. Достатньо просто це не купувати – і все, інфляція буде обчислюватися тисячами відсотків. Впаде вся фінансова система. Росія настільки вплетена зараз у західний світ, вона не Північна Корея, вона не зможе існувати взагалі. Але поки що це нікому не потрібно. Поки французи хочуть грошей із фірми Total отримувати. Німці хочуть "Північний потік-2". Французькі фермери хочуть продавати сир. У них є депутати, а з цими депутатами працюють російські емісари, які говорять, що потрібно зняти санкції з РФ. А Russia Today, 150 людей в офісі в Парижі, французькою мовою розповідає, як важливо налагоджувати відносини з Росією, як це традиційно для Франції - мати дружні зв'язки з Росією.

- Можливо, Штати можуть якось вплинути?

- Вони і впливають насправді. Якби не Штати, я навіть не знаю, що було би взагалі. Але в Штатах теж система розлагоджена. Трамп – це для американської держави невесела історія. У Білому домі, як вони кажуть, весь час двері відкриті, тобто він весь час змінює кадри. Він непослідовний у багатьох речах.

Зате популярність його зростає. Трампізація світу, звичайно, фантастична, коли обирають таких несистемних політиків. Дуже важко з Трампом мати справу, американцям теж. Але, звичайно, там йому не дадуть зовсім розв'язатись. Я думаю, якби у Трампа була повна свобода рішення, він давно б уже з Путіним поділив світ навпіл, і вони би вже з блондинками випивали на яхті. Думаю, так би було. Але ця чортова Америка не дає йому так зробити.

- Чи будуть санкції посилюватися?

- Будуть, але питання в тому, що ми втрачаємо час. А чим це закінчиться, всім зрозуміло. Цієї Росії не буде, вона не може існувати в такому вигляді. Це штучна система, яка просто тримається на нафтових надгрошах. Це наркоман, накачаний наркотиками.

Питання – коли. Але це залежить не від нас, а від людей, у яких є комерційні інтереси. Такі люди є і в Україні. Коли ми вимагаємо санкцій від Заходу, Захід слушно вказує, а чому у вас бізнес з Росією?

Коли блокада Криму почалася в 2015 році, думали, що це жарт і що потім будуть пускати. Але нікого не пустили. Досі нікого не пускають. Уже уряд заборонив, президент заборонив. Тепер вони возять через Харків навколо ОРДЛО. Росія дає українським виробникам митні пільги, щоб вони це коло робили до Криму, щоб вони туди завозили, в Криму хороший попит на українську продукцію, там люди хочуть українську їжу. І під виглядом Криму куди завгодно везуть. Торгівля йде активно, дуже багато людей в нашій владі зав'язані з росіянами. Коли половина нерухомості в Києві належить росіянам, це все одно, якби пів-Москви Гітлеру належало в 1943 році. Така у нас гібридна війна.

Звичайно, це не може не корумпувати частину еліти. І тут головне, що ми до кінця не знаємо, хто за, а хто проти росіян. Я от дивлюся іноді на людей, які називають себе націоналістами. Так іноді у них сходяться думки з тими людьми, які, здавалося б, їх повні вороги. З такими, як [нардеп Михайло] Добкін, наприклад. Ви знаєте, що у Добкіна й у націоналістів є єдина позиція з одного питання – це питання, що Україна не повинна підтримувати кримських татар. Саме це потрібно Кремлю. Розкажіть, хто тут зрадник?

Росія домагається, щоб в резолюції ООН щодо Криму, де йде мова про анексію, війну, не було двох слів. Два слова бентежать Росію, і вона через країни типу Греції та Кіпру прибирає ці два слова. Знаєте, які? "Корінний народ". Вони розуміють, що визнання кримських татар корінним народом і боротьба за територію проживання корінного народу сильніші, ніж просто боротьба за абстрактну територію, яку росіяни оголосили своєю. А так звані націоналісти і товариш Добкін кажуть: ніякої підтримки кримським татарам, ніякого перероблення АРК на кримськотатарську автономію на підставі права кримськотатарського народу на самовизначення в складі України. Це ж елементарно. Але ось ці "чудові хлопці" і Добкін хором співають проти кримських татар. Усе, як до війни, нічого не змінилося. До війни кримські татари були ворогами режиму Януковича – і зараз вороги, виявляється. Це ж треба!

Для Кремля це просто пісня. Що стосується Криму, їхній головний страх не в тому, що не визнають анексії. У країн бувають конфлікти, он скільки років цій всій історії з Кіпром. А якщо мова йде про расову дискримінацію, про витіснення населення і про переслідування корінного народу – ця історія сильніша, ніж якщо просто я в тебе землю відібрав. На це все навіть можуть закрити очі. А ось на етнічні переслідування – ні. Це позиція вдесятеро сильніша для повернення Криму. І саме їй протидіють Добкін і чомусь українські націоналісти. Що ж так кримські татари досадили, вони взагалі на окупованій території знаходяться, Крим вже втрачено. Якщо ви так міркуєте, що кримські татари вам не потрібні, то де-факто Криму немає зараз під контролем України. Що ви втратите, якщо підтримаєте кримських татар? Нічого. Значить, вони працюють на Росію. Адже втрати можуть бути тільки у Росії, якщо вони почнуть підтримувати наші прагнення до своїх прав як корінного народу.

Продовження інтерв'ю читайте на "Апострофі" найближчим часом.