У 2019 році Росія продовжить їсти нас по шматках - Олексій Арестович

Україна відіграє не останню роль в потугах Кремля продовжити повноваження Путіну. А враховуючи, який у них брак розумних кадрів, варто очікувати, що нас будуть таранити максимально грубо. Про те, як будувати подальші відносини з Росією і чому це незабаром перестане турбувати українців, в інтерв'ю "Апострофу" розповів військовий експерт ОЛЕКСІЙ АРЕСТОВИЧ.

Першу частину інтерв'ю читайте тут: Азовська криза в розпалі: Росія будь-якими способами вирішуватиме кримські проблеми

- Росія на початку року і в кінці - це одна і та ж країна?

- Ні, у Росії влітку щось клацнуло, і там остаточно перемогла дурість. Вони п'ять, десять або сімнадцять років, дивлячись як рахувати, обдурювали самі себе і нарешті обдурили. Те, що вони роблять, крайній приклад із Венесуелою - дали 16 мільярдів кредиту, маючи свої проблеми. Вся ось ця ситуація з отруєннями і всім іншим показує, що дурість перемогла на всіх етапах, на всіх рівнях.

- Чим це загрожує для світу, все-таки Росія - немаленька країна?

- Так у світі також перемогла дурість. У Франції грандіозні протести, грандіозні просто, з 1968 року вона не знала про протести. Франція шукає нову модель соціальної будови, тому що масштаб кризи такий, що вони не знають, як далі жити. Макрон, на якого всі покладали великі надії як на інтелектуального політика, 10 днів не міг людям нічого сказати, а потім заявив, що підніме зарплату. Хіба це те, чого від нього очікували?!

- Але така криза характерна не тільки для Франції, а й для багатьох старих систем.

- Так, для всіх. Тому світ 2018 року - це той період, коли дурість еліт і народів стала зрозуміла. Ми ж усі живемо в тренді, який задав дідусь Ленін. Коли нам потрібно проводити реформи революційного характеру, ми всі хочемо, щоб Україна стала модернізованою й іншою країною, ми починаємо шукати історичні приклади на нашій пам'яті, а у нас єдина вдала революція - це Велика Жовтнева соціалістична революція. Немає у нас інших прикладів революцій, ми не бачили їх ніколи. Тому ми мислимо в політичному і колегіальному апараті поняттям цієї революції: ось є погані олігархи, буржуї, які піднімають у Франції зарплату, а у нас тільки тарифи піднімають тощо. Значить, пролетаріат - народ мудрий - повинен повстати і змінити їх на когось. І що далі?

Олексій Арестович в студії Апостроф TVФото: Дарія Давиденко / Апостроф

Коли говориш, що народ такий же поганий, як і його правителі, що вони заслуговують один одного, то всі ображаються - і правителі, і народ. Тоді говориш делікатно, що в Україні немає людей, які здатні реально вирішити проблему і завдання, що стоять перед країною, немає цих людей. Ми підійшли до найважливішого і переломного періоду в нашій історії, а кадрів немає, вони не підготовлені, а проблем безліч, зокрема з освітою. Є ще люди, які здатні галузь підняти, а прийняти рішення в межах всієї країни, модернізувати країну, яка 150 років намагається модернізуватися і не може, - таких людей немає. Але чомусь в народних масах це вважається ознакою паралічу влади - і Порошенко поганий у будь-якому випадку. Але справа навіть не в ньому, а справа в тому, що перед нами реальне завдання - модернізація, а людей, здатних зрозуміти, усвідомити і вирішити проблему країни, не існує. Але їх не існує не тільки у нас, а й у Франції, США. Їх ніде не існує. Світ 2018 року - це апофеоз людської дурості, ми вперлися в той шлях розвитку, який обрали років 100 тому, і нічого по-іншому усвідомлювати і розуміти ми не можемо.

- 2019 рік починається на мінорній ноті, чи варто очікувати, що клубок протиріч розплутається?

- Ні, до 2025 року буде "дупа", десь так приблизно. Проблеми будуть посилюватися все більше, й історія, і сам розвиток людства буде підкидати нові й нові завдання, будуть питання, на які буде все менше і менше відповідей. Зрештою вся дурість стане очевидною. Ось ми зараз перебуваємо в сюжеті про голого короля. Ми говоримо, що цей сюжет знаємо: вийде хлопчик, який скаже, що всі голі. І всі, хто засуджує голого короля, насправді, теж голі. І в якийсь момент люди зрозуміють, що коли вони кричать "тупі", то вони показують в дзеркало на самих себе. Ось що робити після цього - велике питання. А ніхто не знає відповідь, людство ще ніколи не було в такій ситуації.

- Коли дурість пожирає сама себе, це загрожує великим вибухом, у прямому сенсі цього слова.

- Все правильно. Одні дурні, будуть вбивати інших дурнів, під "улюлюкання" третіх.

- Чого можна очікувати в плані відносин України і Росії?

- Тиску очікувати. Росія буде продовжувати їсти нас по шматках, намагатися принаймні. Вона буде вирішувати свої завдання. Вони ж там теж не великого розуму, у Росії точно такі ж кадрові проблеми, як і у нас, тільки їх дурість видно ще більше. Нашу дурість видно, тому що ми не можемо, а їхню видно, тому що, коли вони можуть, то вони роблять таке, що на голову не налазить. Ось зараз будуть вирішувати проблему Азова максимально незграбно. Уся Росія проявилася в цій ситуації з нашими кораблями: спочатку таранили буксир кораблем, менш міцним у тридцять разів, ніж буксир, потім ледь не тонеш, і закінчили стріляниною в територіальних водах. Тобто це такий апофеоз тупості, причому на всіх рівнях. Навіть горезвісний Стрєлков у той же день написав, що на душі шкребуть кішки, мовляв, дорого нам це все обійдеться. Ось це і є якість прийнять рішень в Росії. Але це не означає, що вони будуть програвати постійно, просто вони будуть якось планувати з'їсти, намагатися лізти якось надзвичайно нерозумно і криво, але крові у нас від цього менше не стане, так само, як і проблем.

- Навіть у такого дурного керівництва є якісь стратегічні завдання, які потрібно вирішити: демографія, економіка, санкції. Що з цим усім будуть робити?

- Головне завдання російського керівництва - це продовжити повноваження Путіну, вони зараз шукають способи і форми, як це зробити.

Якщо вони піднімають пенсійний вік, це означає, що дістали санкції, настали реальні проблеми. Загалом, проблеми наростають, як снігова куля, а Росія знає тільки один шлях їх вирішення: у цих людей перша думка - розстріляти.

Щоб вирішити демографічні проблеми, цілком можливо, що видадуть указ і змусять росіян народжувати дітей, по-іншому, вони не вирішать цю проблему, а може, китайців чи тайців завезуть.

Максимально грубо будуть таранити Україну. Колись нам здавалися всі ці хитрі інформаційні компанії, які заважали проводити вибори, якимись гібридними і новими технологіями. Але за чотири роки звикли, і всі знають, що Росія буде купувати армії ботів, ламати виборчі сервери і підкуповувати політиків. Це вже просто як дощ, який потрібно перечекати, поки Росія вмішується в наші вибори.

Але приємна новина, що Росія перестала бути фактором №1 в Україні в 2018 році. Проблемою №1 стала інфраструктурна криза - відключення води і тепла по всій країні. Система зношена, і за рік нереально це все поміняти. Потрібно п'ять-сім років. Тобто ми поїдаємо останні залишки міцності і впадемо в найважчу інфраструктурну кризу в 2019-2021 роках, коли гарячої води немає або дірки в асфальті, куди провалюються машини в окріп, немає опалення. Тоді Росія вже до дупи. Тут ось нагальна проблема, яку потрібно вирішувати.

Олексій Арестович в студії Апостроф TVФото: Дарія Давиденко / Апостроф

- Тобто новій владі дістанеться купа проблем?..

- Я не розумію, чого вони туди рвуться. Вони отримають такий мішок проблем величезний, із яким вони поняття не мають, що робити. Тобто добровільно чіпляти собі камінь на шию і стрибати в море - це буде ситуація нашого нового президента, просто клуб самогубців. Який би ти не був супергігант, щоб ти не пропонував країні, все одно інфраструктурі - кінець.

- У якій моделі могла б жити Україна?

- Їх дві: Київська Русь і Запорізька Січ. Вони дуже схожі, одна є розвитком іншої. За Київської Русі все просто: є князь з дружиною, є народна маса, є купці. Князь, періодично виїжджає, що може, то й відбирає у народу, а купців він намагається експлуатувати. Ця система досі діє! З одного боку, вона порочна, з іншого - ніхто нікого не чіпає, і хто як може, так і заробляє на життя.

Запорізька Січ була такою збірною солянкою людей, які хотіли жити певним способом життя - вільним.

Для нас найоптимальніша модель - це "Техно січ". Тобто Україна могла б дати нову форму організації світу і побудувати тут 20-40 "Техно січей", пов'язаних між собою унікальним транспортом. Потрібно дати більше свободи регіонам, а центральному уряду залишити три функції: великі інфраструктурні проекти, спільну оборону і спільну дипломатію. Усе: живіть як хочете, сповідайте будь-яку історію, вірте в яких завгодно богів. Саме ця модель була б надзвичайно стійка, дала б щось справжнє і швидко вирішила б проблеми.

Наш президент вибрав модель в дусі побудови 1968 року: віра, нація і т.д. Все це мило і приємно, за винятком того, що ця модель себе вже вичерпала повністю. Вони почали будувати національну державу в той момент, коли її вже запізно будувати. Яка національна держава при безвізі? Тут навпаки потрібно піднімати візовий бар'єр, щоб народ не розбігався, а то в Польщі побудують українську національну державу, куди два мільйони робочих виїхало. Знову ж таки, національна держава - це ідіотизм у самій своїй основі. Це повністю штучний конструктор, тому що передбачає атаку проти базового ресурсу людства. Головним базовим ресурсом людства є його різноманітність, ми за рахунок нього виживаємо. А національна держава намагається цей ресурс уніфікувати, обрізати, звести до чогось одного.