В росії відбуваються так звані "чистки офіцерів". Серед нижчої ланки командування просто знаходять "цапів-відбувайлів", яких звинувачують у неналежному забезпеченні російських військових. Також в російській армії є великі негаразди на фронті, коли командування кидає свої підрозділи на полі бою, на що неодноразово скаржились мобілізовані. Фактично ворожі командири не здатні виконувати свою роботу та не готові воювати та вмирати на чужій землі. А це означає, що завдання путіна захопити Донбас навряд чи буде виконано. Про це в ефірі Апостроф TV розповів екс-глава Служби зовнішньої розвідки, генерал армії України МИКОЛА МАЛОМУЖ.
– З чим пов'язані чистки офіцерів в російській армії?
– В першу чергу це пов'язано з тим, що росія програє у війні, і треба шукати тих, хто у цьому винний. Путін же себе винним не визнає. Зрозуміло, що шукають серед командування, яке вже багато разів міняли на різних рівнях. Треба показати винуватців, які не виконують безпосередньо функції забезпечення армії боєприпасами, пальним, одягом, харчуванням та іншим.
За даними нашої розвідки та оперативними перехопленнями, навіть ця російська елітна морська піхота не забезпечена ні боєприпасами, ні озброєнням, ні пальним, ні зимовою формою. А мобілізованим тим паче нічого не дають - лише ржаві автомати та напіввійськовий одяг.
Все це вказує на те, що в російській армії відбувається величезна корупція. Путін про це давно знав, але в цій ситуації треба шукати винуватця. Тим паче, що вже багато військових пишуть путіну, вже є колективні звернення бригад, цілих полків про те, що йде розкрадання, що в них немає ніякого забезпечення. Писав і комітет солдатських матерів про ці втрати. І путін знову находить винних на низовому рівні бригад, батальйонів, округів і там, відповідно, йдуть розбірки.
Відповідно, такий у них моральних дух. Там повсюди крадуть під егідою командування. Військовий господарник не може діяти без наказу командування. Завжди командир контролює ситуація та отримує свою частину. І це вказує на той провал, який є в російській армії.
– Ви згадали про звернення, одне було від солдатів регулярної російської армії, а саме батальйону, який входить до 15-го мотострілецького полку Таманської дивізії, який був перекинутий на околиці Макіївки. Але через відсутність взаємодії солдати стверджують, що постійно потрапляють під вогонь ЗСУ, а командири їх просто кинули. З цим також можуть бути пов'язані чистки, чи це нормальне явище в російській армії?
– У командирів середньої та вищої ланки немає мотивації воювати. Вони знають, що вони загарбники - воюють на чужій землі і скоюють злочини. Але вони змушені йти на війну, тому що їх жорстко контролює командування, спецслужби та загородзагони, якщо ми говоримо про поле бою.
Тому дійсно багато з них, навіть командири, не хочуть гинути. На передовій вони, як правило, виставляють рядових та командирів нижчої ланки, а самі перебувають на безпечній відстані. Тому зрозуміло, що немає координації між командирами, між підрозділами, тому що їх фактично роз'єднало різне командування.
Таманська дивізія - одна з найбільш елітних у Москві, яка має бути забезпечена усім необхідним, і зброєю, і зв'язком. Але навіть ця дивізія показала, що вона небоєздатна.
Командири просто не готові воювати, вони не готові гинути і кидають свої підрозділи, не координують з іншими структурами, тому що, наприклад, Таманська дивізія не контролюється ні "вагнерівцями", ні "кадирівцями", ні військовими частинами інших збройних сил рф. Вони ведуть самостійну боротьбу, але мали б координуватися з іншими частинами, чого не відбулося.
Командири фактично не здатні виконувати свою роботу і, повторюся, вони не готові воювати та вмирати на чужій землі. Вони будуть втікати, ховатися, а потім будуть казати, що вони були в командних пунктах. Це вказує на те, що те завдання путіна – захопити весь Донбас - реалізоване не буде. Таке командування не може завершити цю справу. Тим паче, це функція загарбників і вони її виконати ефективно не можуть.
– Чи можемо ми говорити, що такі випадки будуть траплятися частіше, що командири будуть тікати з поля бою?
– Командири елітних підрозділів розуміють, що вони знаходяться на полі бою з надзвичайно злочинною місією, і це не мотивує їх до виконання високих завдань. Вони не захищають територію росії від загарбників, а самі нападають.
Тому мотивації немає, офіцери вищої ланки розуміють це все. Єдине, що вони можуть здійснювати якісь дії, тому що вони під загрозою не лише звільнення, а й довічного ув'язнення або, навіть, розстрілу. Але, як правило, має бути якась критична маса. Коли в нас будуть потужні перемоги, а ми це робимо, коли буде масова дезорганізація, тоді вже російські солдати та офіцери будуть масово виходити з поля бою, відмовлятися від наступальних операцій, можливо, здаватися. Але поки не час, щоб це відбувалося масово. До цього треба йти нашими перемогами, і тоді відкриються нові вікна можливостей і на сході, і на півдні нашої країни.
