Чому російські еліти тягне до шаманізму, визнання Володимира Путіна терористом є безглуздим, а маргінал, так званий "кухар Путіна" Євген Пригожин опинився у великій політиці і чи є він самостійною особою? На ці та інші питання в ефірі Апостроф TV відповів опозиційний політик із Росії, колишній депутат Держдуми Дмитро ГУДКОВ.
– Шаманські юрти – на передовій. Що це означає?
– Мені завжди було важко зрозуміти такі речі. Ще з часів мого депутатства, коли було влаштовано хресну ходу навколо Держдуми для подолання економічної кризи. Є такі люди на зразок Путіна – він схиблений на взаємодії з різними шаманами. Він до них літає і з ними радиться. Була навіть історія, коли один із шаманів вирішив піти до Москви проти Путіна, і його закрили до психлікарні. Здавалося б, навіщо Путіну та владі на це реагувати? Вони боялися, що він якимось чином зможе вплинути.
На жаль, це говорить про деградацію російської влади та інститутів. А розумних людей, які можуть ухвалювати якісь рішення, в Росії не залишилося. Це не означає, що все суспільство таке. Просто сьогодні найгірші представники суспільства домінують та є певним політичним мейнстримом у країні.
– Щоби привезти шаманів на передову, це вже зовсім інший рівень. Це мало пройти через рішення багатьох людей і відповідальність справді колективна.
– Коли я балотувався до Держдуми, мене посадили, а замість мене пройшов сірий, бляклий політик, навіть не пам'ятаю його прізвище. Те саме відбувається у всіх регіонах. Немає у нас прямих виборів губернаторів, там призначають ставлеників Кремля, сірих людей і абсолютно неадекватних. А критиків відправляють у в'язниці чи вигнання. Тому система згнила згори до низу. На будь-якому рівні зараз досить складно знайти людей, які намагаються відстоювати позицію здорового глузду. Немає сенсу сперечатися, якщо це закінчиться в'язницею, штрафом, звільненням.
Читайте: Путін намагається натиснути на Захід, він грає холодом - британський дипломат
У Росії пішов бум конспірологічних теорій. Це означає, як говориться в книзі, що експертиза померла (йдеться про книгу Тома Ніколса "Смерть експертизи: як інтернет вбиває наукові знання" - "Апостроф"). Розумні люди не хочуть працювати у провладних структурах, асоціюватися з цим злочинним режимом, і туди приходять ті, хто готовий підтакувати, посміхатися начальнику та підтримувати будь-яке божевілля, яке зверху виходить.
– За часів Януковича у нас було модно стояти на богослужіннях православної церкви. Але одна річ – православ'я, а тут шаманізм. Чи можна сказати, що в Росії це зараз також модно?
- Звичайно, ні. Але як у нас працюють медіа? Якби я був головним редактором, звернув би увагу на те, що дивує глядача. Якісь ідіоти ходили хресною ходою навколо Держдуми. Над ними просто посміялися. Тобто це не є якимось системним явищем. У диктатурі, якщо тиран чимось захоплюється, щоб вислужитися, інші теж починають розділяти ці захоплення. Єльцин грав у теніс – вся еліта грала у теніс. Путін прийшов, почав кататися на гірських лижах – усі почали кататися на гірських лижах. Став захоплюватися контактами з потойбічним світом – знайшлися люди, які приєдналися до його захоплень, щоби більше часу з тираном проводити. Але це не є загальним божевіллям. Це мейнстрім політичного істеблішменту.
– Як ви бачите динаміку з мобілізацією у Росії?
– Тут дві сторони медалі. Перша: цілком очевидно, що мобілізовані колись закінчаться, і їх треба заміняти новими солдатами. Але ця мобілізація вдарила по громадській думці. Коли в тебе вибір – загинути чи вирушити до в'язниці на 10 років, то тобі не подобається таке втручання у особисте життя. І договір, коли людям пропонувалося не лізти в політику, а влада не лізтиме в їхнє приватне життя – зруйновано. Це дуже вплинуло на настрої у Росії. Навіть в опитуванні "Медузи" із 70%, які підтримували військову операцію, 57% вже виступають за закінчення війни. Це "Медуза" публікувала, до речі, закрите опитування ФСО (Федеральна служба охорони - "Апостоф"). Вони проводять закрите дослідження для президента, істеблішменту. Журналісти про нього дізналися та опублікували. Це результат мобілізації.
Мобілізація створює всередині політичні ризики для Путіна. Але Путін ухвалює неадекватні – навіть не злочинні – а неадекватні з погляду його власних інтересів рішення. Чимало експертів не виключають, та я також, що в січні-лютому наступного року Путін продовжить свій суїцидальний політичний шлях. Він може оголосити нову мобілізацію, військовий стан, однак, не факт, що зможе все гладко провести, як цієї осені.
– Багато європейських країн визнали Росію державою-терористом. Але у США такого рішення немає. Однак Сенат закликав визнати терористичною операцією "Вагнер". Яка мета у США?
– Ми багато уваги приділяємо ініціативам, які мало на що впливають. У Росії пан Луговий, якого звинувачують усі спецслужби світу в організації вбивства Литвиненка в Лондоні, проте третє чи четверте скликання депутатствує у Держдумі. Це ні на що не впливає. Не треба відводити тему від підтримки України, яка справді потрібна: гроші, зброя. Це те, що справді впливає на результат війни. А оголошення Путіна чи його кухаря військовим злочинцем – це якось дрібнувато для США… Це треба зробити колись, але не з цього ж починати.
– Коли ви сказали про Лугового, я згадав про "Аль-Каїду", теракти 2001 року, повідомлення з упіймання лідерів організації, ІДІЛ та інші речі, коли США дуже серйозно займалися антитерористичною боротьбою.
– Головний терорист – не Пригожин, а Путін. Можна Пригожина асоціювати з "Аль-Каїдою", але цілком очевидно, що ця людина залежить від Путіна. Мені більше подобається ініціатива Макрона щодо створення трибуналу з приводу злочинів в Україні, і це має набагато більше значення і матиме інші наслідки. Потрібен військовий суд. Путін має бути оголошений російським злочинцем, усі дипломатичні контакти з ним мають бути припинені. Це буде ще й добрим сигналом для частини російських еліт, які ще може бути поки що не виступають проти Путіна, але їм точно не була потрібна ця війна.
Я не намагаюся когось захистити. Я намагаюся знайти рішення, які можуть спровокувати цей розкол еліт. Бо навіть після воєнної поразки Путін не втратить владу одразу. Він повинен втратити її внаслідок палацового перевороту, м'якого чи не м'якого. Тоді Росія – я сподіваюся, влада зміниться на адекватну – не становитиме загрози для України та всього цивілізованого світу.
А після воєнної поразки Путін переведе всю економіку на військові рейки. Зробить величезну кількість зброї, ракет. Навіть якщо вони будуть не високоточними. Якоїсь миті, треба розуміти, що цей момент настане, Путін знову почне стріляти.
– Коли суд може бути створений, якщо вже Франція виступає ініціатором?
– Сподіваюся, наступного року. Звичайно, європейська бюрократія – це машина, яка повільно запрягає. Але якщо рішення ухвалюються, то можна бути впевненим, що вони будуть ухвалені.
– Чому тоді Байден не відмовляється переговорів з Путіним, якщо Путін матиме бажання і прагнення?
– Не можу сказати від імені Байдена, але, думаю, що він у першу чергу все ж таки думає про громадян США. Можливо, є якісь інтереси.
– Щодо Пригожина – чи має він електоральний шанс?
– Одна річ – електоральний шанс, і зовсім інша – чи відповідає Пригожин більшості виборців. Ні, не відповідає. Особливо ці кадри вбивства зека кувалдою налякали і еліти, і багатьох людей. Але цілком очевидно, що через війну та пропаганду з'явилася певна кількість людей, яка вступає в маргінальні позиції – це не більше 10-12%. Очевидно, що це небезпечна група виборців, і, якщо ти її не контролюватимеш, ці люди вийдуть зі зброєю і почнуть поводитися непередбачувано. Тим більше, що ці люди критично ставляться до Путіна, влади, ненавидять її. У Кремлі це зрозуміли та створили фігуру, яка це контролює.
Якщо ти не можеш щось перемогти, то тобі треба це очолити. Ось вони й обрали Пригожина, який скомпрометований та повністю підконтрольний, і який потрапляє у настрій цієї невеликої групи. Його партія теоретично могла б здобути 5-7% на виборах. Натомість у таких людей з'явиться свій вождь, і він повністю підконтрольний. Це створення політичних декорацій: Зюганов для лівих поглядів, Жириновський – людей радикальних поглядів. Жириновський помер, ніша утворилася і треба її якось заповнити. Або ти ставиш свого Пригожина, або з'являється фанатик, який тебе слухати не буде і стане вождем для цієї маргінальної маси.
