Днями з'явилася інформація, що росія готується до масового використання авіації, щоб підтримати свій наземний наступ, що захлинається. Чи допоможе росії інтенсифікація залучення авіації і чому не спрацював план окупантів щодо руйнування української енергоструктури - своєю думкою на Апостроф TV поділився ізраїльський військовий журналіст СЕРГІЙ АУСЛЕНДЕР.
Росіянам зараз потрібні будь-які засоби для того, щоб підтримати наземний наступ, бо, мабуть, проблеми з артилерією та снарядами вже почалися. З технікою вони вже давно спостерігаються. Одним підрозділам не вистачає танків, іншим БТР – йдуть пішки в атаку тощо.
Читайте: Кого Путіну далі відправляти на війну – алкоголіків чи жінок?
Зрозуміло, що їм зараз потрібні будь-які засоби, щоб якось посилити цей натиск і здобути хоч якусь перемогу. Ну, скажімо, видимість перемоги. Зрозуміло, що ні про яку перемогу не йдеться. І задля цього вони готові ризикнути. Але з урахуванням того, наскільки бойові порядки українських військ насичені зенітними засобами і ППО, їхня авіація зазнає великих втрат, якщо вона справді масово використовуватиметься над лінією фронту.
Крім цього, треба розуміти, що у них будуть проблеми з добре навченими льотчиками, тому що велика частина цих льотчиків загинула, потрапила в полон або поранена, або ще щось таке під час першого етапу вторгнення, коли ваші війська почали активно використовувати всякого роду зенітну зброю.
Так, авіація ворога може вплинути на окремих локальних ділянках, але як такої переваги вона їм, звичайно, не дасть. При цьому обов'язково слід сказати, що це призведе до великих втрат в авіації.
Чим ще можна посилити російську армію на території України? Мені здається, що це природно останні судоми. Техніку брати нізвідки. Вони знімають її зі зберігання та везуть на фронт. Але що то за техніка? Це старовина, яка стояла на базах зберігання по 40 років. Як 40-річний танк можна використовувати? Це неможливо. Його треба по суті робити наново.
Боєздатні частини у них було вибито ще в першу половину цієї кампанії, у першу половину року, скажімо так. Воюють там зараз переважно мобілізовані.
Читайте: Плати чи помри: як Путін розкуркулить олігархів заради війни
Всі ці розмови про елітні з'єднання, 155 бригаду морської піхоти, яку зараз всі згадують, - вона вже давно ніяка не бригада морської піхоти. Там у деяких ротах – маю деякі інсайди в Приморському краї, звідки вона родом – до двох третин мобілізованих. Яка ж це морська піхота?
Тож це буде останній рішучий бій росіян. І все говорить про те, що перед армією поставлене завдання "звільнити" Донбас десь до кінця березня – початку квітня, до початку весняного бездоріжжя. Бо потім наступати вони не зможуть. Я так це бачу.
Велике питання, чи встигнуть вони добитися чогось до послання Путіна, чи вони це послання перенесуть і таке інше. Якщо згадати його послання десятирічної давності, він там усе розповідав про якісь успіхи. Тут нема чого пред'явити. Або треба відверто брехати і говорити, що є великі успіхи на фронті, весь світ проти нас, але ми всіх перемагаємо, економіка на підйомі та бла-бла-бла. Або дочекатися взяття якогось невеликого міста, умовно Бахмута, і сказати, що справи йдуть чудово, ми продовжуємо і щось втерти підвідомчому населенню, яке має в це все повірити.
Як я цей наступ бачу? Це кінець березня – початок квітня максимум. І це якщо погода збережеться як зараз. Якщо буде потепління, почнуться дощі і буде бездоріжжя – все, на цьому наступ закінчиться. Наступати буде вже неможливо. І ваші не зможуть наступати, правда, але ваші, наскільки я розумію, поки що не збираються, бо зараз, вдруге за цю війну, українська армія проводить стратегічну оборонну операцію. Стримує наступ російських військ, очікуючи на підхід західної техніки, формування резервів тощо. А вже наприкінці весни – на початку літа вже може бути мова про якийсь контрнаступ.
Очевидно, що російський сценарій знищення української енергетичної інфраструктури провалився. Я давно казав, що ваша енергосистема – явище дуже розподілене. Це не маленька країна, де дві електростанції – ось їх розбомбити, і все, вона залишилася без світла вже назавжди. У вас багато генеруючих потужностей, багато розподільчих потужностей, є можливість перекидати енергію з Європи тощо. Інфраструктура потужна, її просто так не зруйнуєш. І плюс героїчна робота ваших енергетиків, які це швидко відновлюють. У результаті неприємності є, світло відключають, але не можна сказати, що це мало характер якогось блекауту. Більше того, ці проміжки без світла стають меншими, ніж зі світлом. Я спілкуюся з друзями в Україні, і вони кажуть, що відключення світла набули планового рівного характеру.
Тож у них нічого не вийшло. Ракети розстріляли кудись там, щось зруйнували, але все це поступово відновлюється. Тому їхній план не просто провалився, а, я б сказав, з тріском провалився.
