Російський диктатор володимир путін не полишає спроб переломити ситуацію на фронті перевагою в кількості живої сили. Голова Федеральної розвідувальної служби Німеччини Бруно Каль заявив, що росія здатна мобілізувати на війну проти України до одного мільйона осіб. В Україні ж памʼятають, як мобілізовані росіяни тікали з позицій, масово здавалися в полон чи навіть гинули через відсутність належної підготовки. Чи справді росія здатна мобілізувати мільйон людей та до якого ще кроку можуть вдатися в рф, аби збільшити кількість людського ресурсу - пояснив в етері Апостроф TV генерал армії України, екс-голова Служби зовнішньої розвідки України МИКОЛА МАЛОМУЖ.
Сьогодні російська федерація використовує якраз ті ресурси, які ще є більш-менш професійними. Зрозуміло, що задіяння мобілізованих фактично веде до пониження і рівня бойової підготовки, і успішного проведення спеціальних операцій. Це найбільше несе величезні втрати, паніку, а можливо тоді і втрати територій, які вони захопили. Тому сьогодні вони дуже обережно підходять до мобілізації для того, щоб не викликати обурення серед росіян, хоча вони набрали до 300 тисяч і більше.
З іншого боку, ці мобілізовані частини, які вони кинули на фронт, але все таки підготували - вони гинуть, тікають з фронту, здаються в полон. Тобто це не підтримка російської армія, яка ще воює, а навпаки пониження її рівня бойової підготовки, статусу та навіть формування якихось панічних настроїв або відмови від бойових операцій.
Читайте: Росіяни зазнали дуже важкої поразки, у них агонія - офіцер 68 бригади ЗСУ
Тому, говорячи про резерв, не йдеться про мільйон. Сьогодні росія має обмежені ресурси. Ми говоримо про 145 мільйонів населення. Для величезної росії ця кількість населення дуже мала. Однак біля 3,5 млн молодих людей за останні півтора року з різних причин виїхали з росії. Особливо за останній рік - 1,5 мільйона. Це вказує на те, що активна частина, яка б могла бути в армії, втекла.
Величезна кількість людей вже не хоче воювати. Попри те, що говорять про підтримку путіна більшістю населення, 60-65% не хочуть іти в армію і гинути. Це вже реальна ситуація. Тому путін не ризикне отак формувати мільйон, тягнути людей в силовому форматі. Це викличе обурення, масове паління військкоматів. Це треба робити поступово, і він робить це зараз - до 300 тисяч.
Ми передбачаємо, що 100-150 тисяч він підтягне за рахунок весняного призову, скасування броні для студентів. Як вони і планували по концепції міноборони, яка була затверджена в грудні 2022 року за участі путіна - мобілізувати за рік до 500 тисяч. Це на сьогоднішній день реальний шанс. А дотягнути до мільйона в них не вийде. Це фактично нереально - зібрати цих людей, навіть примусово.
Тим більше, цей примусовий формат під впливом великих втрат, який сьогодні вже проявляється в російському суспільстві, викличе великі проблеми. Росія довго витримує, але якщо вже населення розбуркає ситуацію, це буде неконтрольований процес. Путін цього дуже боїться.
Взагалі намагання росіян провести мобілізацію не має ефективних наслідків. Спочатку пішла модель залучення зеків - не вийшло, фактично більшість знищено. Далі була ера "добровольців" - думали, що добровольці під впливом того, що це "велика священна війна", підуть валом. Не виходить.
Тепер вони зорієнтувалися приймати найманців за гроші. Вони шукають зацікавлених, можливо, частково десь мотивованих насамперед фінансами і якимись патріотичними відчуттями людей. Але яким чином це зробити?! У них вже немає ні бюджету, ні армії, якій довіряють.
Можуть формувати якісь частини через приватні компанії. Наприклад, під міноборони Шойгу через свої бізнес-структури формує свій блок із трьох приватних структур. "Газпром" - свій блок. РПЦ - свій військовий блоку. Тепер уже паралельно за принципом Пригожина це робить і Кадиров. Тобто з одного боку путін дав санкцію на формування підсилення військ за рахунок приватних компаній, де в більшості немає навантаження на бюджет, а з іншого боку вони не дадуть перспективу формування якихось потужних наступальних операцій.
Чому? Тому що кожна структура використовується в інтересах того чи іншого господаря. Вона не має комунікацій з армією. Ми побачили, які протиріччя у "вагнерівців" Пригожина сьогодні з армією. Так само й "кадировці", які не сприймаються ні міноборони, ні силовиками російської федерації. Це конкуруючі структури, які не посилять фронт, як вони говорять, або протистояння, якщо ми будемо наступати, а навпаки розбалансують систему і нападу, і оборони російської федерації. Це нам на руку.
З іншого боку, це перспектива. Кожен дивиться, що він матиме приватну структуру, яка буде його захищати. Умовно Кадиров передбачає, що буде удар по росії, розвал, він відповідно посилює свій контингент бойовиків ще й приватною армією. Так само інші структури у випадку якихось нестабілізаційних процесів, наприклад, спробують захищати ресурси за рахунок своїї приватних структур. Передбачають з одного боку завдання мінімум - це підіграти путіну і виконати його завдання, наприклад, підтримка агресивних дій за рахунок приватних армій. З іншого боку, це їхні перспективи політичні, економічні і навіть особисті. Тоді ці приватні армії можуть використовуватися у будь-яких політичних іграх. Тобто якщо буде формуватися новий блок проти путіна – перехідний режим або ще якийсь – тоді силовики, політики і представники цих структур скажуть, що в них є готова приватна структура, яка готова брати участь у політичних процесах, формувати позицію на вибори, захищати той чи інший політичний блок, конкурувати з іншими або навіть фізично знищувати конкурента.
