30 вересня Москва "відзначила" річницю початку своєї операції в Сирії. В цей день в 2015 році російська авіація провела свої перші бомбардування на сирійській території. За цей період кількість мирних жителів, що згинули від рук російських військових, перевищила число цивільних, вбитих "Ісламською державою". Протягом року Вашингтон і його європейські партнери намагалися розібратися, чи можна очікувати від Москви якогось конструктиву в питанні мирного врегулювання. Як і у випадку з війною на Донбасі, повністю Захід поки не зневірився і продовжує робити кроки з метою переконати Росію. Проте чергова недавня спроба влаштувати перемир'я провалилася, і зараз ряд фахівців навіть побоюється перспективи прямого протистояння Росії та США через ситуацію в Алеппо. На даний момент, як відзначають експерти, Росія в деяких аспектах переграла Захід, але не в довгостроковій перспективі, адже Сирія неухильно стає для Москви новим Афганістаном.
Рік операції
30 вересня 2015 року російська Рада Федерації одноголосно схвалила запит президента РФ Володимира Путіна на використання Збройних сил РФ в Сирійській Арабській Республіці. І негайно почалася російська операції в цій країні, яка, як стверджують у Кремлі, була реакцією на прохання сирійського президента Башара Асада. Тоді ВПС Росії атакували позиції опозиційних повстанських сил у районі міста Хомс. Страждали в основному сім'ї бойовиків — мирні жителі.
Із самого початку офіційні представники США та країн ЄС негативно відреагували на російську операцію. Але в той же час багато американських експертів, а також окремі ЗМІ активно і серйозно виступали за співпрацю з Росією в Сирії, за спільні операції Заходу і РФ проти ІДІЛ. Добре запам'яталася ініціатива влади Франції, які після терактів у Парижі 13 листопада заговорили про російсько-французької операції в Сирії. Правда, далі двосторонніх розмов (на жаль для Кремля), справа не зайшла.
За рік операції в Сирії російські повітряно-космічні сили зробили з десяток тисяч вильотів і знищили тисячі об'єктів. РФ також спробувала запускати крилаті ракети з Каспію, застосовувати інші види озброєнь.
В березні 2016 року Росія оголосила про початок виведення військ – мовляв, мету досягнуто. Проте в реальності ніякого виводу не було, відбулося перегрупування. За офіційними даними, за рік загинуло 20 російських військовослужбовців, причому 15 з них — після виведення військ. Оцінки приватних аналітичних груп вищі. Загинуло кілька десятків солдат приватної військової компанії "ПВК Вагнера", котра побувала і в Криму під час анексії, і на Донбасі.
Протягом року російські військові вбили майже 9,4 тис. осіб, серед них 3,8 тис. цивільних — про це свідчать дані Сирійського центру моніторингу за дотриманням прав людини (SOHR), що базується у Великобританії і отримує дані від близько 200 інформаторів. Реальна цифра може бути і вищою, оскільки в цих даних не враховані загиблі в результаті ударів неідентифіковані винищувачі. Кількість убитих Росією бойовиків ІДІЛ та інших угруповань приблизно рівна — наводяться цифри в 2,7 та 2,8 тис. відповідно. Крім того, згідно з серпневим оцінками того ж центру, бойовики ІДІЛ в Сирії з 2013 року вбили на кілька десятків менше мирних жителів, аніж росіяни.
Зміна акцентів з боку Заходу
На Заході Кремль звинувачують у вбивствах мирних жителів на території Сирії, але все ще розраховують на спільну боротьбу проти ІДІЛ. Звичайно, керівництво РФ могло б спробувати зняти з себе відповідальність, підключившись до міжнародної коаліції і гарантувавши собі таким чином, що в Європі і США "забудуть" про порушення Москвою законів військового часу. Правда, поки що Росія не жертвує заради цього своїми інтересами.
Варто звернути увагу на істотні відмінності в тому, як уряди західних країн реагували на бомбардування російською авіацією цивільних об'єктів раніше, в перші місяці операції ЗС РФ, і зараз. Якщо тоді (а перші повідомлення про бомбардування лікарень росіянами з'явилися ще восени минулого року) помітно було хіба що формальне обурення ЗМІ в США та Європі, то відповідальність за останнє бомбардування гуманітарного конвою в околицях Алеппо, яке сталося 19 вересня, Вашингтон поклав на Росію, піддавши її жорстокій критиці. Що говорити, якщо представник Держдепартаменту США Джон Кірбі в офіційній заяві спрогнозував, що екстремістські групи будуть розширювати свої операції і здійснювати, "можливо", теракти в Росії, а російські військові будуть повертатися на Батьківщину в мішках для трупів.
Втім, в останні тижні ситуація в Сирії, як і діалог між Вашингтоном і Москвою, дійсно сильно загострилася. Спочатку американська авіація відстрілялася з сирійським військовим, убивши, за чутками, також двох російських розвідників. У Вашингтоні заявили, що збиралися нанести удар по бойовиках, але сталася помилка. Росія і Дамаск це використали як привід, щоб відхреститися від угоди 9 вересня про припинення вогню і розведення сил. Потім відбулося вереснева бомбардування гумконвою. Ситуація в Алеппо, "столиці" сирійських опозиційних сил, погіршується з кожним днем. 22 вересня російсько-асадівські сили відновили операцію з витіснення сунітської опозиції зі східних кварталів Алеппо (західні контролює сирійська армія з союзниками). Там на даний момент проживає приблизно 250 тис. сирійців. В результаті останнього наступу, який розпочався 27 вересня, в Алеппо загинули близько 400 людей. При цьому Росією широко використовуються озброєння начебто протибункерних, касетних, запалювальних бомб. Зазначимо, що більшість західних країн підписали договори, що забороняють використання таких озброєнь.
На екстреному засіданні Ради безпеки ООН в Нью-Йорку 25 вересня британський спецпредставник ООН Метью Райкрофт про ситуацію в Сирії взагалі і Алеппо, зокрема, сказав наступне: "Складно заперечувати, що Росія спільно з сирійським режимом бере участь у скоєнні військових злочинів". Тоді глави МЗС Великобританії, Німеччини, Італії, Франції, верховний представник ЄС з питань зовнішньої політики Федеріка Могеріні і Держдепартамент США у спільній заяві зажадали негайного завершення російської операції в Сирії, оскільки терпіння може лопнути. 28 вересня держсекретар США Джон Керрі у телефонній розмові з міністром закордонних справ РФ Лавров пригрозив, що Вашингтон може припинити співпрацю з Москвою щодо Сирії.
У свою чергу Росія вустами міністра оборони РФ Сергія Шойгу гарантувала створення в Алеппо гуманітарних коридорів для виходу цивільного населення і повстанців, що склали зброю. Офіційний Дамаск заявляє, що бойовиків, котрі здалися, він готовий амністувати. Особливо таким обіцянкам на Заході (і тим більше - в опозиції) не вірять, адже поки таких коридорів було створено вкрай мало (причому не в Алеппо), і гуманітарна допомога в такі райони надходить тільки по великих святах. Кілька днів тому прес-секретар Білого дому Джош Ернест не виключив, що через ситуацію в Сирії США введуть нові економічні санкції проти Росії.
Що Кремль придбав і що втратив
Резюмуючи, варто відзначити, що Росія стає все більш нерукопотисною для Заходу в контексті сирійської війни. Це — один з негативних наслідків операції в Сирії для російської влади. Втім, у цій ситуації є зворотна сторона: конфлікт у цій країні Заходу вже не вирішити без співпраці з Москвою або її усунення як противника політичним або якимось іншим шляхом. Хороших варіантів у США і їхніх європейських союзників не залишилося. Опозиція, як зазначають оглядачі, знаходиться в жалюгідному стані, ситуація в Алеппо наближається до гуманітарної катастрофи. На взяття Алеппо, пишуть західні оглядачі, може піти не один місяць, але Асад і сили, що підтримують його, схоже, не збираються відмовлятися від ідеї відвоювати економічну столицю Сирії. Поки що Росія допомогла урядовим силам повернути під контроль лише 2% територій, які Асад втратив з 2011 року. Але реально ніхто вже не сподівається, що опозиційні сили зметуть кривавого президента чи зможуть взяти під контроль великі території. І за це Башар Асад повинен дякувати Кремль і інших союзників.
Завдяки збільшеній присутності в Сирії та активній участі у військових діях Москві вдалося збільшити свій вплив у регіоні: про це свідчать часті контакти з державами Близького Сходу. З іншого боку, Росії не вдалося досягти своєї основної мети: вона не стала повноцінним партнером Заходу, а США і ЄС не погодилися "злити" Україну і скасувати санкції заради спільної роботи з Москвою в Сирії. Скасування санкцій, як і раніше, залежить від виконання Росією Мінських угод. Тобто прорахунки Кремля не взаємокомпенсуються, а підсумовуються.
Директор Центру близькосхідних досліджень Ігор Семиволос вважає, що Москві не вдалося досягти головної мети — початку ексклюзивного діалогу з Заходом по Сирії. "Росія планувала обговорити не тільки майбутнє Сирії, але і, як мінімум, перегорнути сторінку з Україною і взагалі повернутися в світову політику на білому коні. За цей рік це не вдалося. Хоча діалог з США дійсно почався, на сьогоднішній момент він виглядає дуже плачевно", — сказав він "Апострофу". Однак, на думку Семиволоса, Захід боїться, що падіння Алеппо призведе до стрімкого зростання кількості біженців в Європу і не готовий грати "в гру з нульовою сумою", яку нав'язує Росія — і в цьому перевага Москви: "На даному етапі Росія виграє в цій гонці".
Військові експерти, спеціалісти по Близькому Сходу по всьому світу давно висловлюють припущення, що для Росії операція в Сирії може стати "другим Афганістаном" або чимось на зразок іракської катастрофи для США часів Буша-молодшого. Говорячи словами Барака Обами, росіяни просто "загрузнуть" в Сирії - тобто можливі геополітичні дивіденди для Росії просто нівелюються великими фінансовими втратами і ризиками в сфері безпеки. Втім, оцінки економістів щодо здатності Росії воювати в Сирії ще тривалий час сильно різняться. Однак зрозуміло, що в нинішніх умовах припинення російської операції напевно спричинить за собою поразку Асада і гучний геополітичний провал РФ. Постане питання: а навіщо це затівалося?
Ігор Семиволос не вірить, що на даному етапі Росія готова припинити операцію і вивести війська. Більш того, він звернув увагу на те, що Росія змушена нарощувати свою присутність в Сирії і перебрала на себе роль першої скрипки в конфлікті. "В авторитарних режимах поразка у війні зазвичай дуже швидко призводить до падіння режиму. Це пастка, в яку вони потрапили", — переконаний експерт по Близькому Сходу. Але також він зазначає, що Москва втягується у війну поступово, і Сирія не стане для РФ тим, чим для США коли-то став В'єтнам: "Вони не будуть виходити, кидаючи свою армію в бій".
Не вірить у припинення операції російської і експерт з міжнародних відносин та Близького Сходу Євген Духович. На його думку, Росії вдалося зрівнятися з США за рівнем впливу на долю Сирії, увійти в список "перших пацанів". "Але не вдалося повернути Асаду стратегічну перевагу і сформувати перевагу, яка дозволила б йому сформувати стійку державу. І вже не вдасться. Як тільки вони виходять, Асад починає валитися. Це Афганістан, тільки з меншою кількістю трун", — сказав Духович.
Експерт додав, що для російського генералітету війна в Сирії вигідна, оскільки при відносно невеликих ризиках бути вбитими військові отримують пристойні гроші: "Це бізнес, і вони не хочуть його закінчувати".
До речі, у російській пресі з'явилася інформація, що Москва отримала запит на проведення військової операції і збройну допомогу від лівійського головнокомандувача Халіфа Хафтара. Ситуація в Лівії трохи краще сирійської, так що "новий російський Афганістан" може вийти навіть подвійним. В цьому плані двічі в одну річку увійти ще й як можна.
