Війна в Сирії, яка триває вже п’ять років забрала життя сотень тисяч людей. Конфлікт, який поступово втягує все більше і більше інших країн, поки що не знаходить оптимального варіанту вирішення. Експерт Програми по Близькому Сходу та Північній Африці Європейської Ради міжнародних відносин та директор з питань досліджень Центру вивчення шиїзму в Лондоні ХАЙДЕР АЛЬ-ХОУІ в інтерв'ю "Апострофу" пояснив, які країни стоять за воюючими сторонами, яку роль грає "Ісламська держава" и які є можливі варіанти вирішення кризи в країні.
- Перед цією жахливою війною Сирія була досить спокійним місцем на світовій мапі. Чому ж так сталося, що країна практично розвалилася? Які причини призвели до цього?
- Ціла низка факторів, які збіглися в часі, сприяли колапсу Сирії. Спочатку в декількох містах країни пройшли мирні демонстрації на фоні "арабської весни", нагадаю, протеси, на яких люди вимагали більше прав і свобод, відбувалися від Тунісу до Бахрейну. Сирію, авторитарну державу, очолював диктатор, сім’я якого правила тут майже півстоліття. При цьому протести швидко радикалізувалися в першу чергу через жорстоку реакцію уряду та втручання іноземних країн і деяких зацікавлених груп, які хотіли використати нестабільність в державі для перетворення боротьби проти уряду в джихад. Варто пригадати, що Асад сам цьому підіграв, адже він підтримав джихадистів під час вторгнення в Ірак в 2003 році, але згодом ці ж сили виступили й проти нього.
- Війна в сусідньому Іраку зіграла теж значну роль в сирійський кризі. Оскільки американські війська знялися в 2011 році, це дало можливість джихадистам збільшити простір для маневру, і вони почали посилати в Сирію бійців, гроші та зброю.
- Поки це тривало в такій манері, американці, європейці, турки, араби накачували грошима та зброєю різні повстанські рухи в Сирії, щоб ті швидко скинули Асада. Але так трапилося, що більшість цих ресурсів потрапила до рук екстремістських груп, які не були вже й такими помірними в своїх поглядах, як заявляли західні країни, які їх підтримували.
- Наскільки я розумію США, Росія, Іран, Саудівська Аравія, Туреччина, Катар мають свої власні інтереси у грі навколо цієї країни. Ви можете пояснити, які саме?
- Із самого початку сирійська війна була локальною, потім перетворилася в регіональну, а вже згодом набула статусу міжнародної. Для Ірану Сирія відіграє важливу роль в забезпеченні безпеки в регіоні. Адже Сирія була єдиною арабською країною, яка підтримала Іран під час війни з Іраком та надавала коридор сусідньому Лівану, де "Хізбалла" отримувала іранську підтримку. Для американців це був шанс розламати цю вісь. Для країн же Перської затоки та Туреччини це була можливість зреагувати на те, що, як вони вважають, стало причиною зростання шиїтського впливу в регіоні за рахунок сунітів. Для Росії Сирія дає гарну можливість продемонструвати власну геополітичну міць та здатність здійснювати вплив на Середньому Сході.
- Серед різних дослідницьких центрів та експертів точаться дискусії щодо того, що реально являє собою ІДІЛ. При цьому не можна заперечити, що в цьому конфлікті вона відіграє значну роль. Хотілося б знати від вас, яка все ж таки роль "Ісламської держави" в цій війні?
- "Ісламська держава" дійсно відіграє ключову роль в сирійському конфлікті. Так, спочатку тут був заснований філіал "Аль-Каїди", який називався "Джабат аль-Нусра", ще влітку 2014 року. Абу Бакр аль-Багдаді, лідер ІДІЛ на той час, направив одного зі своїх головних командирів Абу Мухамед аль-Джолані до Сирії, щоб поєднати війну в Іраку та в цій країні. Пізніше ці двоє посварилися навколо питання вірності "Аль-Каїді" і почали воювати між собою. Але спочатку була налагоджена дуже тісна взаємодія між ІДІЛ та іншими повстанськими рухами в Сирії, включаючи ті, що підтримувалися американцями, арабами та турками.
- Для нас, в Україні, надзвичайно важко зрозуміти, хто проти кого воює в Сирії. Що взагалі собою являє собою сирійська опозиція? Хто стоїть за всіма цими фракціями?
- І це можна зрозуміти, адже в Сирії воює близько 900 різних груп. Навіть експертам, які досить скрупульозно відслідковують ситуацію, інколи важко визначити, хто проти кого воює, хто з ким об’єднується та які групи є активними. При цьому сумніву не підлягає той факт, що радикальні ісламісти та джихадистські групи домінують в сирійській опозиції. До того ж, в регіоні багато різних, так би мовити, "спонсорів", які підтримують одні групи, часто навіть за рахунок власних же союзників. Тут також є такий досить дивний феномен, що деякі країни підтримують різні фракції, які воюють між собою. Наприклад, ЦРУ надає підтримку деяким сунітським групам, а Пентагон - курдам на півночі. У цих фракціях часто виникають сутички, що дає можливість деяким аналітикам та журналістам припустити, що США інколи воюють самі з собою. Мабуть, в різних департаментах урядових інституціях ставляться різні завдання.
- Після знищення Алеппо Сирійська арабська армія, очевидно, захоче розширити територію на захід від міста. Чи не стане Ідліб наступною ціллю?
- Скоріш за все, так і буде, адже Ідліб – це остання головна фортеця повстанців в Сирії. Ідліб був захоплений в березні 2015 року, і багато повстанців перебралися сюди з Алеппо. Також "Ісламська держава" на сході співпрацює з курдами, яких підтримують США. Через це вони не така важлива ціль для Дамаску.
- Цього питання не можна уникнути. Зрозуміло, що курди мають власні інтереси в цій війні. Цікаво дізнатися, які саме?
- Вони хочуть контролювати власну територію в Сирії і не хочуть залежати від центральної влади. Курди вже фактично утворили автономію на півночі країни, і, як би не закінчилася ця війна, вони збережуть її за собою. Наразі сирійський уряд визнає це, але вважає такий стан речей тимчасовим явищем, до вирішення цього вони повернуться після припинення основних бойових дій проти опозиції. Курди також досить ефективні, бо отримують значну допомогу від Робітничої партії Курдистану, а також підтримку від США в їх боротьбі проти ІДІЛ.
- Як ви вважаєте, що буде відбуватися після того, як Трамп заступить на пост президента США. Як зміниться позиція американців в цій війні?
- У цей час важко передбачити, що адміністрація Трампа збирається робити на Середньому Сході, адже сам новообраний президент ще не визначився. Поза тим, він хоче "знищити ІДІЛ", але не надто деталізує, як, бо вважає, що розкриття планів допомагає ворогу. Я вважаю, що можна очікувати тіснішої співпраці з Росією, яку він бачить необхідним партнером у війні проти терору. Його вибір на посаду державного секретаря є цікавим, тому що Тіллерсон керував ExxonMobil, найбільшою нафтовою компанією в світі, яка має спільні підприємства в Росії.
- Нещодавно іракські війська разом з курдами почали битву за Мосул. Який може мати ефект на війну в Сирії поразка ІДІЛ?
- Взагалі-то, коли Мосул був оточений іракськими федеральними військами та курдською Пешмергою, був залишений коридор на захід, який багато бойовиків ІДІЛ використало, щоб перебратися до Сирії. Цей план підтримали США, адже через те, що вони вийшли, це автоматично зменшувало кількість жертв серед мирного населення внаслідок військової операції та допомагало зберегти інфраструктуру. Хоча цей план не вдався повністю через те, що Народні мобілізаційні сили Сирії відрізали всі дороги з Мосула до країни. Це означає, ІДІЛ вже більше не має варіантів для відступу і вони будуть битися до останнього. Втрата Мосула, останнього їх форпосту в Іраку, буде тяжким ударом по організації, але це не означатиме її кінець. Вони продовжуватимуть залишатися потужною терористичною силою, навіть якщо не контролюватимуть якусь територію.
- Іран відіграє ключову роль в знищенні опозиційних Асаду сил в Сирії, при цьому діючи в альянсі з Путіним. Яку перспективу матиме це геополітичне об’єднання в подальшому?
- Дійсно, Іран та Росія грають визначальну роль в сирійському конфлікті, оскільки вони досить ефективно зламали плани США, Туреччини, Саудівської Аравії та Катару. Тегеран мобілізував всі свої сили, аби не дати Асаду впасти та надавав допомогу не тільки "Хізбаллі", а й іншим шиїтським військовим формуванням. Коли конфлікт зайшов в глуху фазу та й повстанці значно консолідували свої здобутки, тоді Росія вирішила втрутитися за допомогою власних військових в вересні 2015 року, що зрештою й змінило статус-кво на користь Асада.
- Зараз багато говориться про те, що конфлікти в регіоні продовжаться. Хотілося б запитати, чи може війна в Сирії призвести до виникнення інших гарячих точок на Середньому Сході?
- Найближчими роками можна буде побачити продовження конфліктів в цьому регіоні. Вони, скоріш за все, не будуть такими кровопролитними, як війна в Сирії та Іраку. Наприклад, зараз світ сфокусувався на ІДІЛ, проти яких діє коаліція з 60 країн, але в цей же час "Аль-Каїда" суттєво посилилася і становитиме більшу загрозу, ніж ІДІЛ. Ці терористичні анклави намагаються легітимізуватися зі своєю радикальною ідеологією, яка буде жити і після цих воєн. Військове вирішення цих конфліктів не бере до уваги той факт, що світ поки що не може запропонувати потужну ідеологічну та інтелектуальну кампанію як альтернативу радикальним ісламістам, які виправдовують свої жахливі злочини своїми принципами не тільки в Сирії та Іраку, а й по всьому світу.
- Кожна війна має початок і кінець, як, на вашу думку, війна в Сирії може бути припинена?
- Ця війна припиниться, як тільки регіональні та міжнародні гравці зрозуміють, що терористи не можуть використовуватися для короткострокових цілей. Ті, хто підтримують опозицію, хочуть бачити період поступового політичного переходу, що призведе до відставки Асада, але це буде важко здійснити найближчим часом.
- Що можна очікувати у відносинах між Туреччиною та Росією після того як був вбитий посол Російської Федерації?
- Вбивство російського посла сталося в найгірший можливий час для відносин між цими країнами, бо вони тільки-тільки почали їх налагоджувати та працювати по сирійській кризі. До цього вони довго йшли, після того як турки збили російський винищувач в листопаді 2015 року. Дехто навіть проводить паралелі з вбивством Франца Фердінанда, що спровокувало Першу Світову війну. При цьому російські і турецькі високопосадовці вже заявили, що це вбивство мало на меті не дати розвиватися цим відносини. Ця подія - це важливий тест для обох країн. Як альтернативний сценарій можна розглядати навіть майбутній конфлікт та війну.
