Ізраїль та Іран обмінялися ударами. Наразі така ескалація не призвела до більш масштабного конфлікту. Водночас, наслідки цих подій будуть проявлятися у майбутньому, в тому числі, для України. Детальніше про ситуацію на Близькому Сході читайте в матеріалі "Апострофа".
Контрольована ескалація
Минулої п’ятниці, 19 квітня, Ізраїль завдав повітряного удару по Ірану у відповідь на масовану атаку з використання ракет і безпілотників, здійснену 14 квітня.
На цьому чергову фазу близькосхідного загострення можна вважати завершеною. Іран уже заявив, що не планує завдавати нового удару по Ізраїлю. І в цьому є заслуга не лише цих двох країн, а й Сполучених Штатів.
Є ознаки того, що з самого початку Іран бив скоріше на публіку, ніж на результат. Комбінована ракетна та дронова атака хоч і була вкрай масштабною, але прогнозованою і неприхованою.
Читайте: США планують перші в історії санкції проти ізраїльських військових
За даними Reuters, Іран заздалегідь поінформував Туреччину про заплановану операцію проти Ізраїлю. У свою чергу США через Туреччину передали Ірану, що будь-які його дії повинні бути "в певних межах".
14 квітня Іран запустив ракети та дрони з далекої відстані, аби за кілька годин підльоту у Єрусалима та інших була можливість підготуватися. Відсутність фактору несподіванки на додачу до дійсно ефективної ізраїльської та союзної ППО і забезпечило дійсно вражаючий результат – 99% дронів та ракет було збито.
З іншого боку, США змусили Ізраїль обмежити відповідь. Таким чином, всі сторони зберегли обличчя.
Нагадаємо, що така контрольована ескалація на Близькому Сході відбувається не вперше. У 2020 році за схожим сценарієм стався обмін ударами між тим же Іраном та США. Сполучені Штати вбили ракетою відомого генерала Касема Сулеймані, а Іран у відповідь завдав ударів по пустих американських базах. Пустих, бо про удари також було попереджено.
Сигнали для Ірану та Росії
Згубність такої політики умиротворення з боку США, однак, може проявитися вже в найближчому майбутньому. Це зараз Іран не готовий до великої війни з Ізраїлем. Та за деякий час агресор цілком має можливість накопичити сили, в тому числі ядерні. Так, показово, що цього тижня командувач Корпусу охорони та безпеки ядерних центрів Ірану Сардар Хак Талаб заявив, що його країна може переглянути ядерну доктрину та політику щодо ядерної зброї.
Не менш важливе питання – які висновки з умиротворення зробить Росія, бачачи, що навіть Іран не отримав відчутного покарання за прямий ракетний удар по іншій державі.
Але нинішня ситуація все ж демонструє тектонічні зміни в регіоні.
"Коли зараз було загострення, не забувайте хто допомагав Ізраїлю відбивати цю атаку. Там були і Йорданія, там була Саудівська Аравія. Тобто ми бачимо, що формується таке собі “близькосхідне НАТО”. Фактично, Саудівська Аравія зараз моделює бачення того, якою буде ситуація (після конфлікту в Газі - "Апостроф"), в них є вирішення ситуації. Тобто зараз це можливість реальна переформувати сили на Близькому Сході", - каже "Апострофу" головний консультант Центру зовнішньополітичних досліджень Національного інституту стратегічних досліджень Іван Ус.
Утім, наразі йдеться лише про загальні контури. Подальша перспектива такого альянсу залежить від того, які плани на Сектор Гази в Ізраїлю. Остаточна зачистка останніх осередків ХАМАС все ще на порядку денному.
Ізраїль не Україна?
Побічний ефект від ескалації на Близькому Сході – поновлення дискусій щодо закриття неба над Україною. Якщо західні союзники допомагають Ізраїлю збивати іранські дрони і ракети, чому цього зробити не можна у випадку з Україною?
Так, президент України Володимир Зеленський заявив, що Україна повинна мати такий самий захист від повітряних атак, як Ізраїль.
"Ізраїль не є членом НАТО, і не треба було нічого такого, як активізація 5-ї статті. І ніхто не виявився втягнутим у війну. Вони просто допомогли захистити життя", - сказав він у відеозверненні, 15 квітня.
Важливо, що цю тезу підхопили політики з країн, що розуміють масштаб загрози з боку Росії.
"Нічна атака аятоли на Ізраїль була успішно відбита завдяки швидкій міжнародній реакції і готовності захищати повітряний простір. Шкода, що ми не захищаємо повітряний простір над Україною з такою ж енергією...", – зазначив міністр європейських справ Чехії Мартін Дворжак.
Прем'єр-міністр Латвії Евіка Сіліня у свою чергу заявила, Україна потребує захисту неба від російських ракет і дронів не менше, ніж Ізраїль потребує захисту від атак Ірану.
"Така позиція України є абсолютно логічною. Іран теж є країною-агресором, Іран теж є країною, яка, ймовірно, перебуває на останній стадії створення ядерної зброї, а Ізраїль також не є країною, яка має якісь особливі відносини, що зобов’язують використовувати війська інші країни НАТО. При цьому в НАТО не виникає ніяких зауважень", - каже "Апострофу" експерт аналітичного центру "Об’єднана Україна" Дмитро Левусь.
Речник Білого дому Джон Кірбі вимушений був публічно виправдовуватися, заявивши, що навколо України та Ізраїлю "різні конфлікти, різний повітряний простір, різні картини загроз".
Головний дипломат Євросоюзу Жозеп Боррель знайшов інше виправдання. Мовляв, іранські ракети та дрони, прямуючи в Ізраїль, пролітали над військовими базами США, Франції та Великобританії, тож ці країни діяли з метою самооборони.
"В Україні чи на території, над якою пролітають російські ракети, немає таких авіабаз. Тому не можна дати однакову відповідь, оскільки обставини не однакові", - заявив Боррель, 16 квітня, у Брюсселі.
Як писав раніше "Апостроф", важливу роль для багатьох американських та європейських політиків досі відіграють страхи ядерної війни. Тож, "червоні лінії" у головах союзників щодо прямого залучення військ ще зберігаються.
"Все ж таки Росія є країною не лише агресором, а ще і країною з величезним запасом ядерної зброї і впливом. Цей вплив все ж таки за інерцією сприймається більшим, ніж вплив Ірану. Але це те, що невблаганно наближається. Така червона лінія буде знята", - вважає Дмитро Левусь.
Це вже зараз проявляється зрушенням з мертвої точки у США допомоги Україні та Ізраїлю. А також домовленостями про нові комплекси ППО за підсумками Ради Україна-НАТО, що відбулась 19 квітня.
"Міністри оборони країн НАТО погодилися посилити і надати подальшу військову підтримку, включаючи посилення протиповітряної оборони. НАТО склала список існуючих можливостей по всьому Альянсу, і є системи, які можуть бути надані Україні. Тому я очікую нових заяв про можливості у сфері протиповітряної оборони для України найближчим часом", - розповів за підсумками Ради генсек НАТО Єнс Столтенберг.
Читайте: В Іраку стався вибух на військовій базі: США та Ізраїль зробили заяви
