Сучасні технології видобутку рідкісноземельних елементів та виробництво продукції з глибокою переробкою допоможуть Україні зробити угоду про надра прибутковою.
Про це в інтерв’ю “Апострофу” сказала директорка Інституту геологічних наук Національної академії наук України Стелла Шехунова.
“Якщо нам вдасться знайти своє місце у глобальному розподілі виробництва критичної продукції, залученні сучасних технологій видобутку і переробки, створення ланцюгів виробництва продукції з доданою вартістю, тоді видобуток рідкісноземельних елементів може стати рентабельним”, – зауважила співрозмовниця видання.
Вона додала, що за сучасними оцінками, Україна входить до числа провідних країн світу за обсягом розвіданих запасів залізних, марганцевих, титан-цирконієвих руд, графіту та інших корисних копалин.
Водночас понад 50% потреб американської промисловості у 46 видах корисних копалин покривається за рахунок імпорту від обмеженого кола постачальників.
“Залежність від імпорту від обмеженої кількості чи взагалі від єдиного постачальника створює ризики забезпеченості для секторів економіки, особливо це стосується рідкісних та рідкісноземельних елементів. Їх переробка, перш за все важких, зосереджена у Китаї, – каже Стелла Шехунова. – Перспективи розробки мінеральних ресурсів України можуть сприяти у майбутньому стабільності постачання різних видів мінеральної сировини, тому США в угоду про корисні копалини з Україною включили майже 60 їх видів”.
Утім експертка застерегла від неконтрольованого вивезення цінної сировини, яка може бути використана в оборонній промисловості країни-агресора.
Як відомо, 30 квітня Україна та Сполучені Штати Америки у Вашингтоні підписали Угоду про створення Інвестиційного фонду відбудови. Фонд вкладатиме кошти у проєкти з видобутку природних ресурсів, нафти та газу, порти, а також у відповідну інфраструктуру нашої країни. Крім того, угода про надра розглядається як аргумент для Білого дому продовжувати надавати Україні безпекову допомогу.
Раніше “Апостроф” писав про невигідну редакцію угоди, від якої Києву вдалося відмовити США. Вона, зокрема, передбачала зарахування раніше наданої адміністрацією Джо Байдена безоплатної безпекової допомоги у якості внеску у фонд.
