Чиновники ДПС звітують про перевиконання плану надходжень до державної скарбниці в I кварталі 2021, але експерти радять проаналізувати чинники цього "успіху", адже для досягнення планових показників податкова служба використовує режим тиску на бізнес.
Такий висновок в новому блозі на порталі Ліга робить доцент Університету ДФСУ, кандидат юридичних наук Андрій Гмирін, аналізуючи звіт Мінфіну.
Вчений пише, що в травні Мінфін відзвітував про перевиконання на 6,9% плану по надходженнях до держбюджету за підсумками I кварталу. Левову частку (84,51%) коштів склали податки - результат роботи ДПС. Ключовою статтею виконання плану доходів є податок на прибуток, ПДФО та збільшення ринкової вартості - всього 20,63% від суми платежів.
Андрій Гмирін звертає увагу на назву статті ("збільшення ринкової вартості") і висуває гіпотезу, що держава планує підвищити обсяги надходжень, використовуючи механізм "трансфертного ціноутворення". З його допомогою держоргани можуть збільшувати об'єкт оподаткування, спираючись на "ринкову вартість". Експерт радить бізнесу звернути увагу на це і привести взаємини з контрагентами до ринкових, як це бачить держава відповідно до ст. 39 Податкового кодексу.
У звіті Мінфіну частка надходжень від ПДВ з імпортних товарів склала 29,51%, а частка ПДВ з вітчизняних товарів (з урахуванням відшкодувань) - 14,26%. "Ця ситуація добре ілюструє реальний стан зі сплатою ПДВ, коли ПДВ з вітчизняних товарів після схем по мінімізації і сумнівного відшкодування виявився більш ніж удвічі менше ПДВ, що стягується на митниці", - відзначає він.
Андрій Гмирін пише, що на прикладі відшкодування ПДВ податкова служба нібито почала відходити від практики завищення показників сплати податків. Однак, це помилкове враження - ДПС традиційно використовує напрацьований метод фіскального тиску. Одним з проявів підходу є податкові перевірки, відновлені в 2021.
До інших важелів тиску автор відносить прохання, а часом і вимоги ДПС до бізнесу платити податки авансом і ручне управління процесом реєстрації податкових накладних. На практиці ДПС намагається позбавити бізнес права на отримання податкових кредитів.
Вчений посилається на статистику - за станом на кінець I кварталу 2021 бізнес виплатив: податковий аванс - 23,6 млрд грн податку на прибуток (на 6,37 млрд більше, ніж в 2020); акзіц - 6,37 млрд (на 417,3 млн більше); ПДФО - 4,6 млрд (на 334,6 млн більше), ПДВ - 3,66 млрд (на 659,7 млн більше).
Андрій Гмирін називає це внутрішніми запозиченнями держави, які призведуть до зменшення доходної частини бюджету, а не до збільшення видаткової. Але в підсумковому сальдо різниця відсутня. Викривлення показників може призвести до розбалансування бюджету, і Україна продовжить втрачати довіру інвесторів - ніхто не буде довіряти державі, що вдається до маніпуляцій зі своїм фінансовим станом.
"Уже понад 4 роки я на науковому рівні вивчаю податкову систему України і з колегами розробив програму податкових трансформацій "Від нестабільності до гармонії". Однак, замість діалогу з вченими-практиками та підприємцями чиновники вдаються до якихось реформаторських експромтів, косметичних заходів, які не мають нічого спільного зі справжніми реформами. Але ми продовжуємо стукати в двері високих кабінетів, тому що живемо в одній країні, доля якої нам не байдужа", - робить висновок Андрій Гмирін.
