На тлі непростих відносин України з МВФ та складної ситуації із зовнішніми боргами Кабмін активніше починає працювати із внутрішніми інвесторами.
Які інструменти використовує уряд та як ефективно, розмірковує у своєму блозі на "Ліга" доцент Університету ДФС України, кандидат юридичних наук Андрій Гмирін.
Аналітик згадує, що у жовтні МВФ погіршив оцінку зростання українського ВВП у 2021 році з 4 до 3,5%. За даними Нацбанку, у 2022-2023 Україна має виплатити за зовнішніми зобов'язаннями 14 млрд доларів. На цьому фоні активізація роботи з внутрішніми інвесторами через продаж облігацій внутрішньої державної позики є правильним кроком Мінфіну, вважає експерт. Він пише, що курс на заміщення міжнародних запозичень внутрішніми Кабмін задекларував у своїй програмі діяльності та бюджеті на 2021 рік.
"Схоже, що скорочення іноземних інвестицій та складності із виконанням умов іноземних кредиторів (наприклад, боротьби з корупцією) змусили уряд переглянути стратегію економічної безпеки у бік зменшення залежності від впливу іноземного капіталу на економіку країни", - констатує Андрій Гмирін.
Він зазначає, що держава почала активніше працювати з вітчизняними інвесторами, використовуючи ОВДП. Сам учений аналізував його переваги, що стосуються легалізації тіньових капіталів. 19 жовтня Мінфін провів аукціон із продажу ОВДП, їх було продано на 2 148 млн грн, а саме: гривневі річні (ставка 11,5%) – 1064 млн грн; гривневі 2-річні (ставка 12,4%) – 105 млн грн.; доларові 2-річні (ставка 3,9%) – 979 млн грн.
Як пише експерт, у вересні Мінфін провів 2 такі аукціони. За підсумками першого вдалося залучити 1,2 млрд грн, другий приніс близько 5 млрд. Близько 50% цінних паперів складають ОВДП у гривні на 1 рік, 40% - 2-річні ОВДП у доларах, решта - 2-річні ОВДП у гривні, 6 -місячні та 5-річні ОВДП. Андрій Гмирін звертає увагу, що з 14 вересня (дата проведення першого аукціону) Мінфін намагається створити ажіотаж за рахунок підвищення річних процентних ставок на гривневі ОВДП. Такий крок може вказувати на плани уряду залучити до економіки якомога більше внутрішніх інвестицій. Вчений припускає, що при реалізації ОВДП Мінфін робив головну ставку на пару гривневі та доларові 2-річні ОВДП. Такий спосіб інвестування дозволяє застрахуватися від ризиків, пов'язаних із курсовими коливаннями. Про це свідчить відсутність пропозиції короткострокових (на 1 рік) доларових ОВДП.
Аналітик вважає, що результати торгів навряд чи задовольнили Мінфін, і говорять про те, що навіть привабливі для гривневих облігацій відсотки не викликали інтересу в інвестора – він скептично ставиться до міцності гривні і не готовий вкладатись більш ніж на 1 рік. Як припускає автор, це пов'язано з невизначеністю, спричиненою частою зміною облікової ставки НБУ. Тому, незважаючи на стабільність гривні, інвестори вважають за краще не грати з гривневими ОВДП "у довгу".
"З іншого боку, Мінфін не може нескінченно довго підвищувати ставки на гривневі ОВДП, щоб зацікавити бізнес. Адже таке залучення коштів не буде рентабельним для держави. На мою думку, оптимальним рішенням було б закріплення існуючих процентних ставок, а також відмова від частих змін облікової ставки НБУ. Тобто необхідно створити зрозумілі та стабільні правила на ринку державних цінних паперів. Тільки тоді можна очікувати підвищення попиту на ОВДП вже найближчим часом", - наголосив Андрій Гмирін.
