Наприкінці 2024 року у Києва спливає термін дії контракту з Москвою про транзит газу до Європи. Якщо буде запущено "Північний потік - 2", поставка російського "блакитного" палива через Україну може припинитися, що унеможливить "віртуальний реверс". Проте Україна має інші напрямки постачання газу.
Сайт "Апостроф" спробував розібратися у них.
Експерт енергетичних програм Українського інституту майбутнього Андріан Прокіп нагадав, що Європа має досить розгалужену мережу газопроводів, а тому особливих проблем із доставкою газу в Україну не має бути. Питання лише у наявності самого газу, а також його ціни.
З родовища в Північному морі через Польщу нам міг би надходити норвезький газ. Потужність цього газопроводу складе 10 млрд кубів на рік, і він почне функціонувати до кінця поточного року. Проте з 2023-го Польща має намір відмовитися від закупівлі 10 млрд кубометрів газу в Росії, а також забезпечуватиме поставки палива до країн Балтії.
На думку провідного експерта енергетичних програм Центру Разумкова Максима Білявського, Україна може претендувати на поставки азербайджанського газу з боку Туреччини. Проте всерйоз на цей енергоресурс не варто розраховувати, адже його кількість обмежена. До того ж, Азербайджан з кінця 2020 року постачає свій газ трубопроводом TAP до Болгарії, Греції та Італії.
Україна також може розраховувати скраплений природний газ, який піде з Польщі через СПГ-термінал у Świnoujście. Це може бути американський, катарський та австралійський газ. Потрібно лише побудувати інтерконектор, який поєднає наші газові системи.
Україна також може отримувати газ через хорватський СПГ-термінал на острові Крк.
"Ймовірно, це вже відбувається. Є версія, що з Угорщини до нас надходить не російський газ, як того хотіли б ідеологи кремлівської пропаганди, а саме американський газ із LNG-терміналу в Хорватії", - зазначив Білявський.
Проте потужність хорватського терміналу дуже скромна - лише 2,6 млрд кубометрів на рік (що майже втричі менше, аніж у польського СПГ-терміналу після завершення робіт зі збільшення його пропускної здатності). І навіть якщо весь обсяг піде в Україну, цього буде мало для задоволення наших потреб в імпорті (близько 10 млрд кубометрів на рік).
І хоча перспективи імпорту газу для України виглядають не так і сумно, залежність від імпорту не сприяє нашій енергонезалежності. А посилити її міг би власний газовидобуток, який останніми роками падає (2020 року в Україні було видобуто 20,23 млрд кубів газу, 2021-го - 19,79 млрд). Плани щодо збільшення видобутку існують уже багато років, але з їхньою реалізацією поки що не складається. Але наша країна іншого виходу просто не має.
Більше про проблему імпорту газу в Україні читайте на "Апострофі" у статті: Газові стежки: чи зможе Україна обійтися без російського транзиту
