В Україні змінили порядок виходів у відпустку, укладання та розірвання трудових договорів, звільнення. Але самою дискусійною нормою стала скасування виплати середнього заробітку для мобілізованих за рахунок роботодавця , через яку мобілізовані можуть залишитися не лише без зарплати.

Про це повідомляє "Апостроф".

Відповідно до чинного законодавства, а саме статті 119 Кодексу законів про працю, за мобілізованими працівниками зберігається місце роботи, посада та середній заробіток на підприємстві. При цьому форма власності підприємства значення не має: працював ти на державу або офіціантом у ресторані – якщо призвали на фронт, то за своє робоче місце та за зарплату можна бути спокійним. Наразі парламентарі пропонують місце роботи та посаду бронювати за мобілізованими, а от середній заробіток роботодавець отримає повне право не виплачувати.

Логіка такого рішення полягає в тому, що український бізнес зараз і так переживає не найкращі часи, і просто не має можливості платити гроші співробітникам, які за фактом не перебувають на робочому місці. Адже треба платити ще зарплату і чинному персоналу.

"Робоче місце за мобілізованим зберігається, але роботодавець змушений наймати тимчасового працівника, платити йому зарплату та ще й утримувати попереднього, який не працює", - пояснив адвокат Андрій Трембіч.

"На сьогодні, на деяких підприємствах мобілізували від 20 до 40% працівників і це кваліфіковані працівники. Наприклад, із шахт призвали 25-30% працівників. І це вже досить суттєвий обсяг коштів, що виплачується із загального фонду заробітної плати. І люди, які залишаються на підприємстві, фактично мають відпрацьовувати і за себе, і за своїх колег, які перебувають на фронті", - каже заступник голови Федерації профспілок України (ФПУ) Олександр Шубін.

Навіть якщо підприємство взагалі не працює, а, наприклад, пішло у вимушений простий, зарплату мобілізованим співробітникам все одно необхідно нараховувати та виплачувати. А де її взяти, якщо підприємство нічого не виробляє та не продає? За словами Шубіна, це може навіть зіграти злий жарт із мобілізованим працівником.

"Якщо це не активно працююче підприємство, якщо у нього знижені обсяги виробництва, то яка користь буде, якщо військовослужбовцеві нараховуватиметься, але не виплачуватиметься зарплата? Штрафами та пенею підприємство затягуватиметься в банкрутство і в результаті людина просто залишиться без робочого місця, на яке вона могла б потім повернутися. У нас були подібні ситуації, наприклад, щодо "Лисичанскуглю", коли тіло заборгованості складало кілька мільйонів, а штрафи та пені - 125 мільйонів. І як потім запустити підприємство з такою заборгованістю?".

Тому, з одного боку, норма, прийнята парламентом, призведе до зменшення фінансового тиску на бізнес, коментує ситуацію "Апострофу" юрист Андрій Петришак: "Для роботодавців, звісно, це позитивний момент, адже з бізнесу знімається необхідність виплат. Особливо це стосується тих роботодавців, які внаслідок збройної агресії втратили можливість повноцінно здійснювати господарську діяльність, зокрема, запровадили режим простою або взагалі призупинили свою діяльність.

"Але тут питання у тому, хто має нести цю ношу: держава, виплачуючи кошти, тим самим підвищуючи рівень утримання військовослужбовців чи роботодавець", - додає Трембіч.

Більш детально читайте у матеріалі "Апострофа" - Пішов на фронт - залишився без зарплати: що поправили в законі нардепи .