Перші автомобілі з'явилися на вулицях Києва наприкінці 19 століття і це стало початком автомобілізації столиці.
Про це йдеться на Facebook-сторінці "Спрага: в Києві цікаво".
Так, 30 червня 1897 року у газеті "Кіевлянинъ" з'явилася коротка нотатка із заголовком "Самодвижущийся экипаж".
"Третьего дня большую сенсацию произвело на Подоле появление изящного экипажа, бойко катившего по улицам без лошадей. Экипаж приводился в движение скрытым в нем керосиновым двигателем. В этом оригинальном экипаже катались три пассажира. Это первый в Киеве самодвижущийся экипаж", - йшлося у повідомленні.
Уже на початку XX століття кількість автомобілів, що зростала у Києві, вимагала втручання з боку місцевої влади. Київська міська управа розпочала видачу ліцензій на технічну придатність автотранспорту. На кожному автомобілі була закріплена спеціальна табличка з номером ліцензії та роком її отримання.
Зазвичай це були автомобілі іноземного виробництва, які на наш ринок постачалися через представників фірм-виробників або посередників. Перші власники автомобілів були людьми з достатком, впливовими особистостями, які проявляли певний інтерес до технічного прогресу. Поступово, коли кількість власників автомобілів у місті збільшилася до кількох десятків, вони об’єдналися й сформували автомобільний клуб.
Читайте також: Київські "джунглі": як виглядала Троєщина в 1990-ті роки
Спочатку клуб розташовувався на вулиці Фундуклеївській (сучасна назва - вулиця Богдана Хмельницького), 10 (у внутрішньому дворі), а згодом переїхав на Хрещатик, 22. Товариство мало свій статут і використовувало емблему з гербом Києва — Архістратигом Михаїлом. Почесним головою товариства був військовий міністр генерал від кавалерії Володимир Сухомлинов, а головою був мер Іполит Дьяков. Для вступу до товариства потрібно було сплатити 25 рублів, а річний членський внесок становив 50 рублів — суми, що на той час були досить серйозними.
З появою автомобілів в українській мові з'явилися слова «шофер» та «гараж», запозичені з французької мови. У 1910-х роках майже всі київські гаражі, переважно прокатні, розташовувалися в центрі міста. Окремі гаражі належали власникам особняків або прибуткових будинків і розташовувалися на їхніх земельних ділянках чи садибах.
У Києві використання автомобілів поширювалося на різні напрямки, включаючи впровадження техніки в різних сферах діяльності. Наприклад, у 1914 році станція Товариства швидкої медичної допомоги мала, крім шести санітарних карет та карет-ландо, які були спеціально призначені для перевезення хворих пасажирів від залізничного вокзалу, ще два санітарних автомобілі німецької фірми "NАG".
З початком Першої світової війни значну частину автомобілів було реквізовано урядом для потреб діючої армії та загонів "Червоного Хреста".
Раніше "Апостроф" писав, як виглядала Володимирська вулиця на початку XX століття.
Вас також може зацікавити:
Як у київському метро змінювали назву на Майдан Незалежності: архівні фото 1991 року
Київський "Пентагон": фото будівництва у 1980-ті житлового масиву Теремки
Не впізнати: як виглядав Андріївський узвіз у Києві у 1860-х роках, фото