Під час Другої світової війни, 3 листопада 1941 року, у Києві було знищено головний храм Києво-Печерської лаври – Успенський собор, давню усипальницю київських князів. Радянська влада звинуватила нацистів у знищенні унікальної пам'ятки культури, а німці приписували провину радянським диверсантам.
Історичні фото опубліковані на сторінці "Спрага": у Києві цікаво" у соціальній мережі Facebook.
Читайте також: Тут бували Шевченко, Гоголь та Леся Українка: у мережі показали архівні фото Пущі-Водиці у Києві
"Успенський собор Лаври в день знищення, 3 листопада 1941 року. Останні кольорові кадри. Згодом скляний вхід не було відновлено, а розписи відновлено не в повному обсязі", - йдеться у повідомленні.
У листопаді 1941 року Київ вже півтора місяця окупували нацистські війська. У цей період вже було знищено Хрещатик - більшовики, тікаючи з міста у вересні, замінували його. У жовтні німецькі сапери розмінували Оперний театр, Педагогічний музей, Держбанк, Університет, Володимирський собор та інші будівлі. Їм здавалося, що в Києві вже безпечно.
Проте, 3 листопада, близько 14:30, у Лаврі пролунав потужний вибух. Від Успенського собору залишилися лише фрагменти східної стіни, вівтар та два стовпи.
Радянська влада звинуватила у злочині німців. 6 січня 1942-го нарком закордонних справ СРСР В'ячеслав Молотов у своїй заяві назвав знищення пам'яток культури "одним із наслідків німецької окупації".
У 1995 році у приватному архіві в Обергаузені виявили серію фотографій, зроблених німецьким офіцером 3 листопада 1941 року у Києві з понтонного мосту через Дніпро. Тобто німецькі окупанти заздалегідь знали, коли це станеться.
Після окупації Києва німцями у центральній частині Лаври почалися пожежі. У різні дні горіли дзвіниця, церква Феодосії, Архієрейський будинок, друкарня та інші об'єкти. Виявивши під Лаврою вибухові пристрої, окупанти частину їх знешкодили. Але, зокрема, під Успенським собором дістати вибухівку було неможливо з технічних причин. Побоюючись, щоб пожежі не спричинили детонацію, нацисти знешкодили вибухівку найпростішим способом – підірвали її. Цікаво, що 3 листопада не було жертв з німецької сторони. Вже о 16:00, знаючи, що більше вибухів не буде, окупанти зняли посилений режим охорони та відкрили доступ на територію Лаври.
Таким чином, можна констатувати, що Успенський собор упав жертвою двох тоталітарних режимів. У незалежній Україні він був відбудований у 2000 році із сучасних матеріалів.
Раніше "Апостроф" писав, як виглядала Володимирська вулиця на початку XX століття.
Вас також може зацікавити:
Як у київському метро змінювали назву на "Майдан Незалежності": архівні фото 1991 року
Київський "Пентагон": фото будівництва у 1980-ті житлового масиву Теремки
"Слон" став жертвою "дружби народів": як у Києві знищили улюблене місце відпочинку
