17 липня 2025-го Верховна Рада України призначила главою уряду Юлію Свириденко, яка до того часу очолювала Міністерство економіки й була першою віцепрем'єр-міністеркою. Разом із тим ВР підтримала новий склад Кабінету Міністрів.
За перші три місяці роботи Уряду на чолі зі Свириденко відбулися зміни у сфері оборони, економіки та соціальної політики. Які основні досягнення та ключові реформи були реалізовані — далі у матеріалі.
Основні результати роботи Уряду за 100 днів
У липні уряд почав працювати над залученням зовнішнього фінансування. Загалом за 100 днів було залучено $12,5 млрд міжнародної допомоги, з них $9,4 млрд — за механізмом ERA loan i $3,05 млрд — через програму Ukraine Facility.
Вже 2 серпня Кабінет Міністрів України запровадив додатковий механізм, що дозволяє громадам швидше відновлювати житло, пошкоджене внаслідок російських атак. Процедура була спрощена: основні етапи можна проходити паралельно, а роботи починати до завершення експертизи; відновлення фінансується з місцевих бюджетів або міжнародної допомоги, що також пришвидшило виплати за програмою "єВідновлення".
13 серпня уряд ухвалив перший пакет рішень, що стосуються підтримки прифронтових регіонів у різних сферах.
Йдеться про програму, яка охоплює 238 громад у 10 областях — це 6,6 млн українців, серед яких 3,7 млн вразливі групи населення. Програма сфокусована на п'яти ключових пріоритетах: це програми "Доступне житло", "Безпека", "Підтримка людей", "Підтримка бізнесу" та "Охорона здоров’я".
14 серпня уряд виділив 1,6 млрд грн на компенсації за зруйноване житло в межах програми "єВідновлення" для ще близько 1 000 родин.
15 серпня український уряд ухвалив низку важливих рішень для оперативної підтримки бійців на фронті за дорученням Ставки Верховного Головнокомандувача.
Зокрема, військовим частинам дозволили напряму купувати вживані пікапи, квадроцикли, багі та мотоцикли; було спрощено списання майна (якщо вартість не перевищує 1,7 млн грн), втраченого або зношеного в боях; продовжено до року термін звернення по одноразову допомогу для поранених; виплату 15 млн грн кожній родині захисників, які загинули у полоні, а також ініційовано законодавчі зміни про відкладення публікації декларацій військових на рік після завершення воєнного стану.
18 серпня було анонсовано підвищення зарплат для лікарів первинної ланки та екстреної медицини до 35 тис. грн.
27 серпня Кабінет Міністрів дозволив жінкам-депутаткам місцевих рад, які працюють на громадських засадах, безперешкодно перетинати державний кордон.
Того ж дня було схвалено постанову, яка дозволяє комісіям дистанційно обстежувати зруйноване житло на територіях можливих бойових дій, розширюючи цей механізм на 175 громад у девʼяти областях: Дніпропетровській, Донецькій, Запорізькій, Миколаївській, Одеській, Сумській, Харківській, Херсонській та Чернігівській.
2 вересня прем’єр-міністерка Юлія Свириденко повідомила про рішення уряду виділити 34 млн грн для наповнення каскаду водосховищ Миколаївщини.
3 вересня відбулося перше засідання Керівної ради Інвестиційного фонду відбудови, а президент Володимир Зеленський підписав закони про запуск Defence City, який надає низку пільг виробникам озброєння (звільнення від податку на прибуток, на землю та нерухомість, від екологічного податку та спрощення митних процедур).
5 вересня в Ужгороді було відкрито ділянку євроколії Ужгород — Чоп, що зробило Ужгород першим обласним центром із прямим сполученням із Братиславою, Кошицями, Будапештом та Віднем.
6 вересня Кабінет міністрів вніс до Верховної Ради законопроєкт про скасування обов’язкового підписання Акту виконаних робіт для оплати послуг у безготівковій формі. Очікувана сумарна економія для українського бізнесу становить 20,2 млрд грн на рік.
17 вересня очільниця Уряду повідомила про старт операційної роботи Інвестиційного фонду відбудови. Міжнародна фінансова корпорація розвитку США (DFC) зробила інвестиційне зобов’язання розміром $75 млн, яке Україна подвоює, сформувавши стартові позиції фонду із сукупних $150 млн. Перші у фокусі — проєкти в енергетиці, інфраструктурі та сфері критичних мінералів.
25 вересня Кабінет міністрів підвищив заробітну плату для медичних працівників на територіях активних і можливих бойових дій. У зонах бойових дій оплата праці становить: для лікарів — 40 тис. грн, для середнього медперсоналу — 27 тис. грн, для молодшого медперсоналу — 18 тис. грн. У зонах можливих бойових дій: лікарі — 28 тис. грн, середній медперсонал — 18 тис. грн, молодший медперсонал — 9 тис. грн. Того ж дня Кабмін повідомив про роботу над захистом основних доріг на прифронтових територіях антидроновими сітками.
30 вересня 2025 року Україна разом з Європейською Комісією завершила офіційний скринінг відповідності українського законодавства до права ЄС, що стало ключовим кроком у підготовці до початку переговорів про вступ.
1 жовтня офіційно запрацювали нові зміни до програми "Пакунок школяра": кошти, нараховані на Дія.Картку дозволили витрачати на книги.
4 жовтня Уряд ухвалив рішення про створення нового формату управління для прифронтових регіонів, призначивши у кожному міністерстві та центральному органі виконавчої влади заступника, який відповідатиме за політику щодо постраждалих територій.
22 жовтня Верховна Рада прийняла за основу проєкт Державного бюджету на 2026 рік. Доходи заплановані на рівні 2,4 трлн грн (на 18,8% більше), видатки — 4,8 трлн грн. Найбільша частина (2,8 трлн грн) спрямована на оборону та безпеку. Також зростає фінансування соціального захисту (467,1 млрд грн), охорони здоров’я (258 млрд грн), освіти (265,4 млрд грн) та ветеранської політики (17,9 млрд грн).
23 жовтня Кабінет Міністрів України ухвалив рішення про виділення 8,4 млрд грн із резервного фонду державного бюджету, щоб гарантувати стабільне проходження опалювального сезону. Того ж дня Верховна Рада ухвалила в цілому законопроєкт №12437 про обов’язкове облаштування спеціальних місць для паркування транспортних засобів, якими керують водії, що перевозять дітей віком до трьох років, а Кабмін виділив додаткові 2,5 млрд грн на житлові сертифікати за програмою "єВідновлення".
24 жовтня Кабінет міністрів України запустив механізм компенсації воєнних ризиків для бізнесу на всю країну: підприємства у прифронтових регіонах можуть отримати до 10 млн грн компенсації за пошкоджене майно, а в решті областей — компенсувати частину вартості страхових премій для зниження тарифу до 1%.
Крім того, продовжується активна діяльність у рамках політики "Зроблено в Україні": триває дія програм, які наповнюють економіку країни. Активізація політики спрямована на максимальну підтримку внутрішнього виробника, вона передбачає розширення та спрощення доступу до фінансових ресурсів. Як результат, за 100 днів роботи понад 10 тис. підприємців отримали фінансову допомогу у вигляді грантів та пільгових кредитів за державною програмою "5-7-9%", що сприяло створенню нових робочих місць і підтримці загальної економічної активності.
Також за 100 днів було проведено роботу з децентралізації енергосистеми: в експлуатацію ввели 117,64 МВт нових генеруючих потужностей.
Триває робота над сервісами: "е-Акциз", "е-Нотаріат", "е-Суд" та "е-Шлюб".
З 1 січня 2026-го стартує програма загальнонаціональних профілактичних медоглядів (чекапів), яка передбачає фінансову підтримку громадян старше 40 років. Проєкт держбюджету України на 2026 рік передбачає виділення на програму чекапів 10 млрд грн.
Скандали зі Свириденко
- 16 вересня керівник Офісу президента Андрій Єрмак вирушив на зустріч із держсекретарем США Марко Рубіо. У складі делегації також була Свириденко.
Народний депутат із фракції "Голос" Ярослав Железняк розповідав, що глава уряду завжди супроводжує Єрмака у візитах до Штатів.
"Юлія Свириденко постійно супроводжує Єрмака Чи є це співпадінням?... Ну, мені здається, ні. Чи є це обов'язковим? Тож, як ми тільки що побачили, ні, це не обов'язково. Навіть для цього можна використовувати інших міністрів. Говорять, що і міністр закордонних справ зараз теж. Але чомусь є у неї таке хобі возити Єрмака на президентському літаку в США чи у нього брати Юлію Свириденко. І мені здається, що є певна кореляція між її кар'єрним зростанням і ось такими візитами. Ну чому це відбувається, не знаю. Можете якось питати у них. Я вам всі дані показав", — казав Железняк.
- Пізніше у липні журналісти видання "Українська правда", посилаючись на власні джерела, повідомляли, що на етапі призначення Юлії Свириденко на посаду прем'єр-міністра її "найбільшим страхом" було обговорення її молодшого брата.
Йдеться про Віталія Свириденка, який раніше був депутатом Чернігівської обласної ради й представляв партію Слуга народу.
Незадовго до цього нардепка Марʼяна Безугла писала про те, що брат Свириденко виїхав вчитися до Лондона і не повернувся.
Свириденко відповіла, що її брат "виїжджав не під час повномасштабної війни", а до початку російського вторгнення. Коли журналістка "Радіо Свобода" запитала, чи її брат повертався в Україну, Свириденко зазначила, що він "проживає за кордоном".
Також нагадаємо, що перший допис Свириденко, уже на посаді глави уряду, зявився лише через три дні після призначення — 20 липня.
Тоді вона написала: "Перший тиждень на новій посаді позаду. Дякую всім за теплі слова та підтримку — в особистих повідомленнях і соцмережах. Не всім встигла відповісти, але всі повідомлення бачила і щиро вдячна".
Ми також повідомляли, що в Україні підвищився середній показник заробітної плати, який враховується для обчислення пенсії. У вересні 2025 року сума зросла до одного з найвищих рівнів — 21 190 грн.
