Наступним кроком після декомунізації в Україні стала деколонізація.
Про це в інтерв'ю День повідомив директор Українського інституту національної пам'яті Володимир В'ятрович.
За словами історика, позбавлення від символів пам'ятників або назв - перший крок, а далі повинна послідувати інформаційна та освітня робота. Люди повинні знати про причини усунення символів і про те, які злочини вчинив режим.
"Коли ж вести мову про деколонізацію, скажу, що вона вже частково запущена, тобто триває в Україні. Вона стала побічним продуктом декомунізації, тому що українці врешті-решт відчули себе господарями вдома, відчули смак того, що вони мають право перейменовувати топоніми і називати їх на честь тих персоналій, яких вважають за потрібне, і почали перейменовувати ті топоніми, які не підлягали під дію закону про декомунізацію", - зазначає В'ятрович.
В даному контексті він наводить приклад, коли громада в Києві підтримала ідею перейменувати вулиці Суворова і Кутузова на честь військових епохи УНР, хоча старі назви не потрапляють під декомунізацію.
При цьому В'ятрович не поспішає говорити про розробку законопроекту про деколонізацію.
"Зараз я ще не готовий дати відповідь, чи будемо ми розробляти такий закон. Поки що не уявляю собі цього. Якщо ми говоримо про декомунізацію, ми мали певні приклади, аналоги в країнах Східної Європи, мали приклад денацифікації повоєнної Німеччини, і, відповідно, ці аналоги надали нам можливість досить швидко і вправно розробити цей закон. Якщо говоримо про деколонізацію, тут прикладів фактично немає", - констатує історик.
Також читайте матеріал на "Апострофі": Не тільки Шухевич і Бандера: В'ятрович про нові символи та перейменування вулиць.