У грудні 2024 року Вища кваліфікаційна комісія суддів (ВККС) України оголосила добір на 1800 вакантних посад суддів місцевих судів (рішення №366/зп-24 від 11.12.2024). Це мав бути прорив у судовій реформі, крок до оновлення кадрів і відновлення довіри до правосуддя. Але на етапі реалізації з’явилися серйозні питання: чи дотримано принципів відкритості, рівності та передбачуваності, які є основою чесного відбору.
Проблема квот: що пішло не так?
27 серпня 2025 року ВККС ухвалила рішення №161/зп-25, затвердивши результати тестування знань у сфері права та спеціалізації, і допустила 4489 кандидатів до третього етапу — тестування когнітивних здібностей. Однак пункт 9 рішення №162/зп-25, яке встановило квоти за спеціалізаціями (2800 для загальних судів, 400 для адміністративних, 400 для господарських), стало предметом судового оскарження.
Позивачі стверджують: ВККС перевищила повноваження, змінила правила під час відбору та порушила базові принципи.Претензії зосереджені на двох порушеннях.
По-перше, Закон «Про судоустрій і статус суддів» (ч.5 ст.74) чітко вимагає допускати до практичного завдання всіх, хто набрав не менше 55% на тесті когнітивних здібностей, тобто 33 бали. Позивачі наголошують: ВККС не мала права змінювати цей поріг. Положення №185/зп-24 від 19.06.2024 дозволяє підвищувати бал лише для тестування знань і практичних завдань, а не для когнітивних тестів.
По-друге, ВККС застосувала квоти за спеціалізаціями, типові для другого етапу (розподіл за галузями права), до єдиного тесту третього етапу. Через це кандидати з однаковими балами — наприклад, 33 — мали різні шанси на допуск.
Скажімо, у загальних судах (квота 2800) 33 бали могли бути достатніми, а в адміністративних (квота 400) — ні. Позивачі називають це свавільним і таким, що суперечить принципам рівності та правової визначеності.Юридичні аргументи позивачів спираютьс на:
Порушення законності (ст.19 Конституції): квоти для когнітивного тесту не передбачені законом.
Зміна правил: Оголошені умови (55%, 33 бали) змінили після початку відбору, що порушує правову визначеність.
Нерівність (ст.24 Конституції): кандидати з однаковими балами отримали різні шанси через квоти.
Непропорційність (ст.2 КАС України): рішення ВККС не обґрунтоване й не перевірене на пропорційність.
За даними позивачів, 3524 кандидати набрали 55% і більше, але до практичного етапу допустили лише 3049. Таким чином, 475 осіб, які успішно склали тест, були виключені через квоти.
Голоси зсередини: реакція кандидатів
«Ми звернулися до ВККС, сподіваючись, що вони визнають помилку, — розповідає кандидатка Олена Кунців. – Але нам відповіли, що Комісія не може переглядати результати. Довелося йти до суду».
Юрист Центру аналізу правосуддя Андрій Левченко додає: «Конкурс до судів має бути прозорим і справедливим. Свавільні квоти знищують довіру до ВККС і всієї судової системи».
На тлі дефіциту суддів, коли в регіонах справи не розглядаються роками, виключення 475 кандидатів без законних підстав виглядає щонайменше безвідповідально.Цей спір — не просто про цифри, а про легітимність суддівського відбору. Судова реформа, яку Україна обіцяла в рамках євроінтеграції, роками буксує через недовіру. Суперечливе застосування квот лише поглиблює цю кризу.
Якщо суд підтримає позивачів, ВККС доведеться перерахувати результати та допустити всіх 3524 кандидати з 33+ балами. Наприклад, у справі Верховного Суду від 01.09.2025 (№990/153/25) подібне рішення призвело до затримки добору, але посилило прозорість.
Це буде сигналом для Комісії: правила мають відповідати закону, а не ситуативним рішенням. Найголовніше — це питання довіри до відбору, який має відсіювати недоброчесних і пропускати професіоналів. Адже судова реформа — це не лише заповнення вакансій, а зміцнення верховенства права.
Якщо відбір проходить із порушеннями, ми отримуємо імітацію змін. Спір навколо рішення від 27 серпня 2025 року — тест для ВККС: чи здатна вона працювати за законом, чи продовжить шукати обхідні шляхи, які руйнують довіру. Від цього залежить майбутнє судової реформи в Україні.
