Мінські угоди і резолюція Радбезу ООН про відправку миротворців і створення перехідної адміністрації можуть допомогти Україні вирішити конфлікт на Донбасі мирним шляхом.
Про це колишній посол України в Хорватії, радник міністра з питань тимчасово окупованих територій Олександр Левченко розповів в інтерв'ю "Апострофу".
Дипломат пояснив, що Ердутські угоди, які були підписані в листопаді 1995 року між представниками Хорватії й місцевою сербською владою, з яких почалося відновлення суверенітету Хорватії над Східною Славонією, на відміну від Мінських угод, не мали пункту про контроль за кордоном, а також питання надання "особливого статусу", - Хорватська держава сама розробила і гарантувала такий статус, і він носив більш економічний характер.
"З уряду Хорватії було взято дозвіл про те, що він дозволяє миротворцям здійснювати контроль над зовнішнім кордоном замість Республіки Хорватія. У нашому випадку є пункт про кордон, і це добре", - зауважив він.
Левченко нагадав, як йшло обговорення питання введення миротворців на Донбас поки Росія у вересні 2017 роки не заявила про готовність поставити на лінії розмежування війська ООН, які б допомагали місії ОБСЄ, що було б цементуванням ситуації замороженого конфлікту.
"Чи є це інтересом України й наших колег за "нормандським форматом"? Ні. Наше завдання в тому, щоб вирішити це у мирний спосіб. Яким чином це можна зробити? Керуючись Мінськими домовленостями й майбутньою резолюцією Ради безпеки ООН. Очевидно, її ухваленню має передувати оціночна місія ООН. Умовно кажучи, 100-200 фахівців протягом місяця мають моніторити ситуацію на тимчасово окупованій території. Адже потрібно ще десь розмістити війська: мають бути вільні казарми, територія, де можна поставити намети і немає мін, є доступ до води та електрики. Певні розрахунки можна провести і в Нью-Йорку, і в Києві, але треба також оцінити ситуацію на місці. Далі відбувається доповідь Генсеку ООН і Радбезу, оцінюється, який контингент там можна розмістити й – найголовніше – скільки це коштуватиме", - розповів він.
"Далі відбувається процес розгляду фінансового звіту і того, скільки осіб має налічувати контингент – збройний, поліцейський і цивільний компоненти. І вже тоді найголовніше питання й дискусія на Радбезі – ухвалення резолюції РБ ООН. Ми свідомі того, що російська сторона, можливо, не погоджуватиметься з деякими речами, - підкреслив дипломат. - Тому всі апелюватимемо до того, що виключне завдання цієї місії – реалізація Мінських домовленостей, під якими стоїть підпис російської сторони. Москва купу разів повторила, що Київ не дотримується угод. Ми це, звісно, спростовуємо, але що ж, давайте разом виконувати документ за допомогою такого чудового інструменту, як транзитна адміністрація і миротворці".
За словами Левченко, у складі хорватського патруля був один хорват, один серб і один міжнародний поліцейський, практика освіти подібних патрулів є "хорошим досвідом", і її доцільно застосувати на Донбасі.
"Рішенням Міністерства внутрішніх справ уже формуються підрозділи для Донбасу, треба, щоб поліцейські були готові до виконання своїх функцій. Хорватський досвід говорить, що потрібно надсилати професійних людей. Вони також не мають бути учасниками бойових дій – людина, у якої був досвід війни, матиме інше ставлення до деяких речей. Щоб запобігти емоційним реагуванням, хорватська сторона посилала туди тих, хто не був на фронті, й те ж саме вимагалося від місцевих", - підкреслив він.
"Що зазначали хорватські фахівці? Вони очікували, що будуть певні тертя. І вони були, але всім попередньо говорили, що вони мають психологічно налаштуватися і що їхнє головне завдання – забезпечувати порядок на території, а не давати політичні оцінки. Повністю були заборонені дискусії в поліцейських відділках, - продовжив дипломат. - Хорвати кажуть, що були здивовані тим, як добросовісно місцеві ставилися до виконання завдань. Хоча вони теоретично могли підставляти приїжджих, але підходили до справи професійно й працювали як одна команда. Зрозуміло, що була певна недовіра, але вони діяли максимально професійно. За два роки не було зафіксовано жодного випадку, щоб хтось прикривав злочини чи щось подібне. Хоча було таке, що люди писали рапорти на звільнення, якщо психологічно не могли продовжувати співпрацю. Таке траплялося і з боку хорватів, і з боку сербів".
"Якщо ухвалять резолюцію в нашому разі, то там йтиметься про те, що завдання транзитної адміністрації – передати територію в руки уряду України, тож елементи співпраці мають вітатися", - підсумував Левченко.
Більше про те, як хорватський досвід реінтеграції територій допоможе Україні, читайте в матеріалі "Апострофа": Є реальний сценарій повернення Донбасу - дипломат про кілька кроків і умов.
