Різдво - одне з головних улюблених свят, яке прийнято відзначати в колі рідних і найбільш близьких людей. Його традиції передаються з покоління до покоління. У деяких регіонах вони можуть відрізнятись, але основні риси цього свята спільні майже для всіх. Але як його відзначали українські Козаки? Нині подейкують, що козацьке Різдво було найкращим, і така думка не позбавлена сенсу.
Видання "АРМІЯINFORM" розповіло, якими були особливості святкування Різдва у козаків.
За часів Запорізької Січі Різдво вважалося одним із найбільших свят у році. Його відзначали з особливим "розмахом". При цьому Новий рік сприймався значно простіше. Козаки збиралися у вузькому колі, смачно вечеряли, але без будь-яких вишукувань. Наступного дня вони вітали своїх старшин і тоді свято ставало трохи масштабнішим. Вихідних на Новий рік не було, як зараз.
Головний майданчик козацького Різдва
Про те, як святкували Різдво козаки, можна дізнатися зі "Щоденника" Якова Марковича – одного з найбагатших і освічених українців середини XVIII століття, який з 1717 до 1767 року докладно описував життя Гетьманщини.
За словами автора, головним майданчиком святкування козацького Різдва був Гетьманат.
У XVIII сторіччі це був спочатку Батурин, та потім – Глухів. Весь тодішній бомонд (духовенство, генеральна старшина, полковники тощо) збирався у столиці ще вранці 6 січня. При цьому вони привозили з собою різні вишукані подарунки на кшталт чорної ікри, заморських фруктів у свіжому та зацукрованому вигляді, солодощі, вина, годинники, шовк та багато іншого. Щодо місцевих козацьких старшин, то їм дарували щось простіше: макові паски, золоті дукати, цукрові голови тощо.
Яків Маркович пише, що до вечірньої зірки майже не їли, хіба що був легкий обід. Потім відбували на Богослужіння. А коли спалахувала перша зірка, починався пишний бенкет, який тривав доти, доки гості могли стояти на ногах.
Майстри феєрверків
На Різдво козаки любили запускати феєрверки та салюти. На це іноді використали половину всього річного запасу пороху. Організовувала шоу генеральна артилерія. Це були справжні ракетно-бомбові симфонії. З порохових свічок і ґнотів викладалися фігури-вензелі з ініціалами гетьмана та найшанованіших запрошених.
На площі виходили співаки та музиканти. Литаври та труби, сурми та ріжки, хори спудеїв та канцеляристів – це все було красиво, урочисто та дуже святково!
Козацьке меню
Меню на Новий рік та Різдво у козаків мало свою специфіку. При цьому кількість та порядок подачі страв залежали від статусу господаря та його матеріального стану. Іноземці часто скаржилися на те, що на гетьманських учтах страви виносили з кухні по черзі, а не ставили на стіл усе одразу. Знесилені ситною їжею, гості потім ледь сиділи за столом. У старшин нижчих рангів та багатих козаків було прийнято мати щонайменше шість змін страв.
Безперечно не обходилося без традиційної куті. Щоправда, подавали її переважно при посполитому столі. На пансько-старшинському банкеті її заміняли калачами та булками з маком та родзинками. Основні страви, зазвичай, були м'ясні. Взагалі у козаків вважалося, що чим більше м'ясних страв, тим багатший стіл.
У гетьманській та старшинській світлицях готували "шляхетну кухню". Насамперед дичину: лосятину, оленину та м'ясо птахів – дрохва, куріпок та тетеруків, а також м'ясо молодих тварин – молочних поросят, телят та козенят. На сходинку нижче були різноманітні жаркі та жаркі з баранини, свинини та воловини. Ці страви подавали з тушкованою капустою та пшеничними кашами з різними пряними та гостро-солодкими підливками. Каплуни теж були серед м'ясних смаколиків, якими часто гостювалася знать. Їх, подібно до сучасних бройлерів, дбайливо відгодовували на м'ясо і так само, як голубів, запікали в маслі з прянощами та травами.
Також на багатство столу вказувала кількість закусок. Їх подавали не тільки перед початком святкування, а й між змінами основних страв. Особливо цінувалися чорна ікра, осетрові балики, свіжопосолена білуга, мінога, голландський оселедець, копчені язики, ковбаси тощо. Наприкінці XVIII століття поступово стали популярні французькі та німецькі новинки – паштети, соуси та тверді сири.
Вінцем був десерт. Господарі столу ніколи не шкодували на нього грошей і могли заготовляти потрібні продукти ще влітку.
Щодо алкогольної карти Гетьманщини, то вона виглядала принципово інакше, ніж зараз. По-перше, через майже повну відсутність шампанського та ігристих вин, що з'явилися на європейському ринку лише наприкінці XVIII століття. Білі ігристі вина коштували дуже дорого і до того ж їх постачали в Україну через Гданськ та Вроцлав. Зазвичай пляшка такого напою коштувала втричі дорожче, ніж звичайно. Ласі до грошей продавці навчилися фальсифікувати цей дорогий напій на основі вина або березового соку та барвників. Вони додавали для "ефекту" негашене вапно, від чого пляшки з фальсифікатом нерідко розривалися у кабаках і виноробнях.
Раніше ми публікували 10 цікавих фактів про Різдво, про які багато хто не знає.
