У мережі з'явився щоденник російського окупанта, знайдений у звільненому Тростянці в Сумської області. Він пише про грабунки, трупи та любов до своєї дружини.
Фото та цитати із щоденника опублікував народний депутат Олексій Гончаренко у своєму Telegram-каналі.
Парламентарій зазначив, що записи обриваються на найцікавішому місці, і, найімовірніше, автор щоденника загинув.
Також Гончаренко звернув увагу, що російський військовослужбовець спокійно перескакує з трупів та поранених на дзвінки своїй дружині.
“03.03.22. Пройшло 11 днів від дня від'їзду, ми закріпилися у місті. Виглядає тут все жахливо. Ми, як фашисти, пограбували всі магазини, повибивали шибки. Люди нас бояться. Другого дня слухаємо українське радіо, нас називають окупантами. Подзвонив своїм близьким. Вони так раді мене почути, а я як радий їх почути! Скоро повернусь".
“04.03.22. Встановили ПСНР (переносна станція наземної розвідки) на будівлі. Напрочуд, вся справа була з акумулятором, але засікти нікого не змогли... Побачив труп, шокований. Не побачив Костю. Сумую за своєю дружиною... Час 20:00, ми заселяємося в магазин. Дружині взяв дві сумки українські та блендер. Хочу більше їй привезти, але вже немає нічого. Усе вкрали.
У магазині ми розселилися та взяли постільну білизну. Я знайшов ковдру. Автомат під голову та спати. Як я хочу обійняти свою кохану, знову почути її чудовий голос, я люблю її. Так радий був чути всіх своїх рідних. Намагатимуся їм зателефонувати завтра.
Мене звуть на НР у дивізіон, але чи мені це потрібно? Адже в БАРі добре. Знайшов собі змінне взуття, надвечір ноги спітніли. Потрібно знайти інше взуття, починати жити більш-менш добрим життям. Христино, я такий бородатий став! Ти б мене цілувати не захотіла, ха-ха. Але я зрозумів, що рудий. У мене руда борода. Хочу помалювати – може, що й вийде. Ніколи не думав, що вестиму щоденник”.
"Не пам'ятаю число. Заварив філіжанку кави, стою в нічному чергуванні. Давно не заповнював щоденник. Що ж сталося... Дні не запам'ятовуються.
1. Став їздити на передову з розвідниками. Страшно, але я там потрібний.
2. Побачив самостріла та двох убитих. Не думав, що так просто може зникнути життя. Ми не пам'ятаємо, що просто дихаємо та усвідомлюємо це життя.
3. Шалена куля найстрашніше. Трохи нашого одного не вбила.
Так здивований, що кожен день телефоную своєї коханої. Життя трішки стабілізувалося. Ми принесли телевізор і почали дивитись новини. Промивають мізки ім. “Слава Україні” today... Щодня стає все напруженішим, але ми впораємося. А то як там моя буде? Необхідно вирішити із грошима питання. Хотів би я тобі зателефонувати в нічний час, але в нічний час найнапруженіша ситуація. Не можна розслаблятися. Цікаво, що думають смертники (самостріл)”.
Раніше ми писали, що родичі російських окупантів уже підраховують гроші, які їм обіцяють заплатити за смерть поки що живих військових. Всі ці обіцянки вони почули, звісно, з телевізора і, безумовно, вірять.
