Через розбіжності в григоріанському і юліанському календарях у ніч з 13 на 14 січня українці святкують Старий новий рік, або ж "Щедрий вечір", який також має назву Меланка, яке, як стверджують етнологи, є нашим найдавнішим святом.
"Апостроф" пише, як, власне, з'явилося це свято.
У прадавні часи вважали, що саме цього вечора Щедрий бог спускається з небес, аби оглянути, як справляються з господарством люди.
Читайте також: Що готують на Старий Новий рік: щедра кутя і обов’язкові страви
У Святвечір люди дякували богам за минулорічний урожай, а 13 січня показували, що очікуватимуть багаті хлібні ниви та луки, встелюючи підлогу збіжжям та сіном.
Вечерю 13 січня готували переважно зі скоромних страв, запалювали свічки та обов'язково готували млинці.
Коли приходять сутінки, уся родина обов'язково одягала світле та чисте вбрання й прочитавши молитву, розпочинала Щедру кутю. Господар хати сідав за гіркою пирогів, аби його не було помітно, та приказував: "Аби й надалі ви мене так не бачили", що мало символізувати майбутній щедрий урожай.
Пиріжки роздавали членам родини та випивали за здоров’я близьких і рідних, а також бажали померлим Царства небесного.
Нагадаємо, як ми раніше писали, 13 січня, напередодні "Старого нового року", заведено ходити по сусідах і співати їм пісні-щедрівки.
