У Оболонському районі Києва оголосили збір усіх призовників, а тим часом народний депутат України Людмила Буймістер ініціювала внесення змін до Кримінального кодексу щодо встановлення відповідальності за явно кримінально протиправний наказ або розпорядження.
Про це йдеться у проекті Закону № 9391 "Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо встановлення відповідальності за видання явно кримінально протиправного наказу або розпорядження".
Читайте також: Величезний штраф чи 10 років ув'язнення: як хочуть карати українців за порушення дисципліни в армії
Як зазначається в пояснювальній записці, Статутом внутрішньої служби Збройних Сил України передбачено, що за віддання і виконання явно злочинного наказу (розпорядження) винні особи притягаються до відповідальності згідно із законом. Але проект нового Кримінального кодексу, як і його чинна редакція, не передбачає відповідальність для особи, яка віддала кримінально протиправний наказ.
Новою ст. 403-1 Кримінального кодексу України пропонується передбачити, що видання явно кримінально протиправного наказу або розпорядження, – карається службовим обмеженням на строк до двох років або триманням у дисциплінарному батальйоні на строк до одного року, або позбавленням волі на строк до трьох років.
Те саме діяння, вчинене в умовах особливого періоду, крім воєнного стану, – карається позбавленням волі на строк від двох до семи років.
Діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці, – карається позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років.
Явно злочинним визнається такий наказ (розпорядження), яким завідомо для особи, якій він адресований, наказується вчинити передбачене Кримінальним кодексом України суспільно небезпечне винне діяння (дію або бездіяльність) або таке діяння, яке визнається злочином відповідно до загальних принципів права, визнаних цивілізованими націями (ч. 2 ст. 7 Європейської Конвенції про захист прав та основних свобод людини).
Варто зазначити, що відповідно до ст. 402 Кримінального кодексу, відкрита відмова виконати наказ начальника, а також інше умисне невиконання наказу, вчинена в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці карається позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років.
Особа, що виконала явно кримінально протиправний наказ або розпорядження, підлягає кримінальній відповідальності на загальних підставах. Водночас не підлягає кримінальній відповідальності особа, яка відмовилася виконувати явно кримінально протиправний наказ або розпорядження. Виконавець наказу може бути звільнений від відповідальності, якщо він не усвідомлював злочинність наказу. У такому випадку відповідальності підлягає тільки особа, що віддала кримінально протиправний наказ.
Нагадаємо, ухвалений Верховною Радою закон 8271, що суттєво посилює кримінальну відповідальність військових, викликав сильний суспільний резонанс. Менше ніж за добу петиція проти закону набрала 25 тисяч голосів.
- Вас також може зацікавити:
Що робити, якщо придатний до служби, але є проблеми зі здоров'ям: роз'яснення мобілізованим
Загрожує штраф у 40 тисяч гривень: яку важливу умову повинні виконати військовозобов’язані
Обмежено придатних можуть відправити на медкомісію повторно: що треба знати призовникам