Вже з цієї п'ятниці, 1 вересня, Православна церква України та Українська греко-католицька церква переходять на новоюліанський календар, тому практично усі церковні свята "переїдуть" на інші дати.
"Апостроф" розповідає всі подробиці.
Новоюліанський календар є вдосконаленою формою юліанського календаря, що базується на циклічному обертанні Землі навколо Сонця. Він містить 218 високосних днів на 900 років, а тривалість року становить 365,242222 доби.
Міжнародним же стандартом залишається григоріанський календар, який був запроваджений Римською католицькою церквою у XVI столітті на зміну юліанському. Його основна відмінність - у новоюліанському "пропускається" 7 діб на 900 років, тоді як у григоріанському - 3 доби на 400 років. Але його відкинули країни Північної та Східної Європи, які здебільшого сповідували православ'я та протестантизм.
На сьогодні новоюліанський календар використовують Вселенський патріархат Константинополя, Олександрійський патріархат, Антіохійський патріархат, Румунська православна церква, Болгарська православна церква, Елладська православна церква (Греція), Православна церква Чехії та Словаччини, Церква Кіпру, Автокефальна православна церква Албанії, Болгарська греко-католицька церква, Греко-візантійська католицька церква, Румунська греко-католицька церква і вже 1 вересня до них приєднаються ПЦУ та УГКЦ.
Читайте: Що зміниться у православному календарі з 1 вересня 2023 року: інфографіка
РПЦ та УПЦ Московського патріархату залишаються на юліанському календарі. Між ним і новоюліанським різниця в 13 днів, і це означає, що дати неперехідних церковних свят (не залежать від дати Великодня) автоматично переносяться на 13 днів назад.
Більшість парафіян ПЦУ та УГКЦ тепер святкуватимуть Різдво 25 грудня, а не 7 січня. Відповідно День святого Миколая - 6 грудня (замість 19 грудня), а Хрещення Господнє - 6 січня (замість 19 січня).
Покрова Пресвятої Богородиці, до якого прив'язані дні українського козацтва, Української повстанської армії (УПА) та захисників та захисниць України, переноситься на 1 жовтня (замість 14 жовтня).
Інші свята отримали такі дати:
- Різдво Пресвятої Богородиці - 8 вересня (замість 21 вересня)
- Воздвиження Хреста Господнього - 14 вересня (замість 27 вересня)
- Введення в Храм Пресвятої Богородиці - 21 листопада (замість 4 грудня)
- Андрія Первозванного - 30 листопада (замість 13 грудня)
- Собор Пресвятої Богородиці - 26 грудня (замість 8 січня)
- День преподобної Меланії (Щедрий вечір, Маланки) - 31 грудня (замість 13 січня)
- Святого Василя Великого - 1 січня (замість 14 січня)
- Стрітення Господнє - 2 лютого (замість 15 лютого)
- Благовіщення Діви Марії - 25 березня (замість 7 квітня)
- Різдво Іоанна Хрестителя (Івана Купала) - 24 червня (замість 7 липня)
- Святих апостолів Петра та Павла - 29 червня (замість 12 липня)
- День Іллі Пророка - 20 липня (замість 2 серпня)
- Винесення чесних дерев Животворчого Хреста Господнього (Маковея, Медовий Спас) - 1 серпня (замість 14 серпня)
- Преображення Господнє (Яблучний Спас) - 6 серпня (замість 19 серпня)
- Успіння Пресвятої Богородиці - 15 серпня (замість 28 серпня)
- Усікновення голови Іоанна Предтечі - 29 серпня (замість 11 вересня)
Зазначимо, Різдвяний піст тепер закінчуватиметься до 31 грудня. Віруючим, які дотримуються його, слід дотримуватись дат з 15 листопада по 24 грудня (замість 28 листопада - 6 січня).
Дати Успенського посту також зміняться: з 1 серпня до 14 серпня (замість з 14 серпня до 27 серпня). Що ж до Петрова посту, він прив'язаний до Трійці і починається за тиждень після неї. Закінчуватиметься він 28 червня (замість 11 липня).
Усікнення голови Іоанна Предтечі до цього відзначалася 11 вересня, але через перехід на новий календар дата зміщується на 29 серпня. Хоча це свято не належить до великих, воно є важливим для християн. Як правило, віруючі в цю дату дотримуються суворого посту. Українським греко-католикам рекомендують відзначити його 10 чи 17 вересня. Православна церква України - 30 серпня, тобто сьогодні.
Дати Великодня та прив'язаних до нього свят змінюються щороку. Вони визначаються з урахуванням періоду весняного рівнодення, повного місяця після нього та дати єврейського Великодня.
У новоюліанському та юліанському календарях правила однакові, але відрізняються від григоріанського. Це означає, що після переходу православні українці та греко-католики не святкуватимуть Великдень, Вербну неділю, Вознесіння Господнє та Трійцю разом із римо-католиками.
На 2024 рік святкові дати будуть наступними:
- Великий піст - з 18 березня по 4 травня
- Вербна неділя - 28 квітня
- Великдень - 5 травня
- Вознесіння Господнє - 13 червня
- Трійця - 23 червня
Новий календар вплине і на державні свята. У липні президент України Володимир Зеленський затвердив нові дати державних свят, пов'язаних із церковними. Згідно з указом, вихідний на Різдво буде лише 25 грудня, хоча раніше на державному рівні наголошувалося і 7 січня.
День Української Державності та День хрещення Русі переноситься на 15 липня (замість 28 липня). День захисників та захисниць України - на 1 жовтня (замість 14 жовтня). Обидва свята також є офіційними вихідними днями.
Крім того, День української писемності та мови переноситься на 27 жовтня (замість 9 листопада), а День усиновлення - на 17 вересня (замість 30 вересня).
Але на час воєнного стану, який поки що діє до 15 листопада 2023 року, додаткові вихідні в Україні з нагоди свят скасовано.
Раніше "Апостроф" повідомляв, що Рада церков України підтримала заборону УПЦ МП.
- Вас може зацікавити:
На Київщині священник УПЦ МП "зустрів" вогнегасником під час передачі храму ПЦУ, фото і відео
В Білій церкві проголосували за передачу ПЦУ Спасо-Преображенського собору: всі подробиці
На Київщині віруючі вийшли з УПЦ МП та перейшли до ПЦУ: що вирішив суд
