В Україні нараховується понад 5 млн внутрішньо переміщених осіб. Більше 4 млн набули статусу ВПО після 24 лютого 2024. Всі вони потребують допомоги: фінансової, психологічної, з навчанням та працевлаштуванням тощо. Для надання підтримки цій категорії громадян, проєкт "Гуманітарний девелопмент" пропонує створити сучасні і недорогі Реабілітаційні центри допомоги.
Такий центр – легкозбірна конструкція, обладнана всім необхідним для всесезонної роботи фахівців та перебування громадян у цих центрах. Працюватимуть у Реабілітаційних центрах психологи, лікарі, бізнес-тренери, педагоги, медійники та багато інших спеціалістів. Люди з ментальними травмами зможуть в одному місці отримати психологічну підтримку, медичну допомогу, навчання, перекваліфікацію, консультації з працевлаштування, адаптації у нових життєвих обставинах тощо.
"Для допомоги ВПО сотні грантів роздаються хаотично різним фондам по всій країні, – каже фундатор проєкту "Гуманітарний девелопмент" Микита Лук'янчук, - Якийсь процес начебто є, а результату немає. Немає спільного інструменту керування та правильності постановки завдань – немає єдиного державного підходу до проблеми реабілітації ВПО. В цій анархії великий корабель не побудуєш. Зараз ми бачимо маленькі човники, що пливуть на свій розсуд у різних напрямках...Якщо маленький човник повезе 500 кг, то великий танкер може везти 200 – 300 тисяч тон. Танкер – це і є державний підхід. Проблему треба вирішувати комплексно і швидко. І з єдиним центром прийняття рішень. Вважаю, що в кожному поселенні ВПО, де є 1200 чоловік, повинні обов'язково стояти реабілітаційні центри з фахівцями, що реально допоможуть, навчать, як пережити втрати, знайти своє місце у новому, непростому житті та стимулюватимуть бажання жити далі".
Нині в Україні існує лише програма Олени Зеленської "Як ти?", що показала свою ефективність як "швидка допомога": людина дзвонить на гарячу лінію і отримує психологічну допомогу. Проте реабілітаційні центри для ВПО – це допомога у комплексі. Кожен реабілітаційний центр несе свою функцію. Вкрай важливо, щоб вони взаємодіяли, як єдиний Центр у масштабах всієї країни – вважають автори проєкту. Вартість одного Реабілітаційного центру складає кілька мільйонів доларів, в залежності від комплектації. Щоб перекрити потребу в таких Центрах, достатньо побудувати близько 30 на всю країну, поблизу поселень. Так переселенці будуть розселені і забезпечені роботою. За словами Лук'янчука, завдяки каркасним технологіям, максимальний строк реалізації проєкту – близько 6 місяців.
"Можемо порахувати вартість будівель, оплату праці фахівців тощо. А скільки коштує відсутність вчасної кваліфікованої допомоги постраждалим від війни? І які будуть згодом наслідки? - зауважив Лук'янчук, - Цей проєкт абсолютно реальний. Тут життєво необхідний єдиний центр управління системою Реабілітаційних центрів. Це дасть можливість системного підходу: масштабування успішного напрямку одразу по всій країні та виключення з проєкту напрямку, котрий "не зайшов", не витрачаючи на нього ресурси. Наприклад, два Центри матері і дитини, які, у межах проєкту "Гуманітарний девелопмент", ми побудували у Львові, одразу показали свою ефективність".
Мета створення Реабілітаційних центрів – допомогти мільйонам людей повернутися в прийнятний спосіб життя, знаходитися у певному індексі щастя, впевненості і мати чим дорожити – вважають автори проєкту.
