У ЗМІ повідомляють про загодокові загибелі та травлю військовослужбовців у частині, де служив Артем Рябчук, який вчинив масове вбивство 27 січня.
Про це повідомило видання "ТСН", журналісти якого поспілкувалися з батьками загиблих за загадкових обставин військовослужбовців.
Так, батьки військовослужбовців, які раніше гинули у цій військовій частині, підозрюють, що їхні сини могли "побачити те, чого не слід". Крім цього в Інтернеті вже кілька днів з'являється все більше інформації від різних джерел про те, що строковиків часто "травлять" і вони стають жертвами "дідівщини" та інших позастатутних відносин.
Так, одним із військовослужбовців, який загинув у цій частині, є Мансур Мансурович Вержавський із Кіровоградської області. У 2017 році він нібито скоїв самогубство через 2 місяці після того, як його призвали на військову службу у частину 3021 року.
За словами його батька Мансура Вержавського, за день до цього син зателефонував до нього з проханням поговорити зі "старшим". Пізніше Мансур молодший зателефонував і попросив роздрукувати йому витримку з банку, оскільки з його картки зникло 200 гривень.
"До армії він працював і отримував зарплату. Коли пішов служити, зарплатну картку залишив удома, бо збирав на машину. Думав, що за два роки зможе зібрати потрібну суму. Моя дружина зробила йому на своє ім'я картку і відправила до частини — ми на неї час від часу переказували гроші. Якоїсь миті дружині почали надходити повідомлення, що хтось неправильно вводить код картки та намагається зняти готівку”, - додає Мансур.
Так тривало якийсь час. При цьому сам Мансур молодший ніколи не скаржився на своїх співробітників і не говорив з батьками про конфліктні ситуації.
17 січня 2019 року родини Вержаковських зателефонували з частини та повідомили про смерть сина.
“Куля влучила у шию, вийшла через голову. Незалежний судмедексперт нам повідомив, що траєкторія кулі не є природною. Фізично зробити сам такий постріл він не міг", – каже чоловік.
Крім цього, він побачив дивні відмінності на фотографіях з місця події. Так, однією з них є передсмертна записка, на якій написано: "Мама і тато, я вас люблю". Але у протоколі про цю записку нічого не сказано. Крім цього на одній з фотографій видно, що на кулак загиблого одягнена рукавичка, а в автомата відсутня кришка затворного механізму.
"Чи можна вступати у варту без кришки? Ні. У той же час у сфотографованому номері зброї, яка пізніше з'явилася у справі, вже є ця кришка затвора”, - акцентував Мансур.
У результаті справу після смерті Мансура намагалися закрити вже 4 рази. Наразі, за словами батька, її відкрили знову.
Могла поховати не свого сина
Ще одна загадкова смерть терміновика у цій же частині сталася у 2019 році. Хлопець нібито наклав на себе руки через 2,5 місяці після того, як був покликаний. Загиблий – 20-річний Андрій Кіба із Кіровоградської області.
“В офіційних документах написано, що його тіло було знайдено на одному з постів “Південмашу”. Хоча раніше син нам казав, що він постійно стоїть на покинутому заводі, який уже кілька років не працює. Там немає камер спостереження. А ставили солдатів туди, бо там кольорового металу на мільйони гривень. І якщо його, мовляв, охоронятимуть не вони, його просто розтягнуть інші”, — розповіла мати загиблого солдата Ганна Кіба.
При цьому вона додала, що обставини смерті сина їй невідомі й досі. За її словами, слідство взагалі не хотіло визнавати їхню сім'ю потерпілою протягом приблизно трьох місяців. Також був і труднощі із отриманням тіла з моргу у Дніпрі.
“Ми з Кропивницького. Наступного дня після того, як нам повідомили про смерть сина, ми поїхали до пізнання. Зі мною були чоловік, кум та водій. Вранці ми були там. У морг забрали кума, а не нас із чоловіком, які мали йти на впізнання. Нас повели до жінки-слідчого, яка розповідала мені жахливі речі. Таке почуття, ніби вона хотіла добити. Мала намір навіть відправити мене до лікарні на "швидкій", але я відмовилася", - каже Ганна.
Приблизно о 16:00 тіло загиблого військовослужбовця вивезли з Дніпра. При цьому Ганні сказали, що морг закривається і тому тіло можна забрати, але без документів.
Забрати тіло вдалося лише у суботу, а документи могли віддати лише у понеділок.
"Андрія везли в машині швидкої допомоги. Супроводжували троє військових. Ми їхали на автомобілі ззаду. По дорозі мені стало дуже погано. Ми зупинилися, щоб я перевела дух. У цей момент "швидка" поїхала. Через п'ять хвилин я прийшла до тями, і ми знову поїхали, але наздогнати автомобіль із сином не змогли – він буквально зник ”, – додала жінка.
Приблизно до дев'ятої ранку вона з чоловіком повернулася додому. Розшукати швидку з тілом їхнього сина їм так і не вдалося. У морзі, в який його, начебто, мали привезти, заявили, що до них тіло не надходило.
"Вранці наступного дня мені зателефонували з моргу і сказали, що привезли солдата. Патологоанатом пізніше заявив, що до моргу його доставили лише о четвертій годині ранку. Де можна було бути весь цей час? Мені здається, що це було зроблено спеціально. Можливо, я ховала не свою дитину ”, - наголосила Ганна.
При цьому під час похорону відкрити труну із сином жінці не дозволили. Послалися те що, що у тілі вже пішли значні процеси розкладання.
“Я вважаю, що мій син став свідком того, що не повинен бачити. Його прибрали. Загалом про будь-які конфлікти він не розповідав, але казав, що ту роботу, яку доручали робити "старшекам", вони переводили на молодих солдатів-строковиків. Доходило до того, що штовхали вагон поїзда. Так чи інакше, вже 2,5 роки нам змінюють слідчих. Весь цей час я до кінця не знаю, кого поховала”, - сказала Ганна Кіба.
Раніше ми повідомляли про запобіжний захід Дніпровській стрілці.