Поверхня Марса, план колонізації якого нещодавно оприлюднив глава компаній Tesla і Space X Ілон Маск, на даний час є непривітною пусткою з пиловими бурями і льодовиками замість води. Однак американські вчені визначили найкраще місце на Червоній планеті, яке могло б бути придатним для життя, якби воно там існувало.
Про це йдеться в статті, опублікованій виданням Science Advances.
Сьогодні Марс - це дуже холодне місце. Його відстань до Сонця в 1,5 рази більше відстані Землі до Сонця і отримує лише близько 43 відсотків сонячного потоку, який отримує Земля. Тому його середня температура набагато нижча за земну - - 63 градуси Цельсія (-81 градус за Фаренгейтом).
Вчені з Університету Рутгерса в Нью-Брансвіку (США) змоделювали життя на Марсі у перші дні Сонячної системи, коли молоде Сонце було прохолоднішим і слабшим, і дійшли висновку, що Марс був достатньо теплим і на ньому була рідка вода, яка дозволяла планеті підтримувати життя.
На думку науковців, геотермальне тепло могло залишатися глибоко всередині планети: у такому випадку найкращим місцем для життя було б глибоко під землею.
"Навіть якщо парникові гази, такі як діоксид вуглецю та водяна пара, перекачуються в ранню марсіанську атмосферу при комп'ютерному моделюванні, кліматичні моделі все ще намагаються підтримати довгостроковий теплий і вологий Марс, - розповіла вчений Луджендра Ойх.
Можливість того, що Марс нагрівався зсередини, підтримуючи рідкі підземні води довгостроково, не є новим поняттям для вчених. На Землі ми бачимо наслідки геотермального нагрівання під крижаними покривами у високих широтах.
Доктор Ойх зі своєю командою дослідили можливість того, як це могло статися на Марсі. Вони змоделювали теплофізичну еволюцію льоду і підрахували, скільки тепла буде потрібно для виробництва талих вод і підльодовикових озер на холодному і замерзлому Марсі.
Потім вони порівняли це з різними наборами даних Марса, щоб визначити, чи це було б можливо на Марсі 4 мільярди років тому, і виявили, що умови для танення підземних вод у той час були б повсюдними, оскільки вулканізм та вплив метеоритів могли забезпечити додаткове тепло.
Ще можливо, що поверхня Марса деякий час була теплою і вологою, але цей клімат, за словами дослідників, не був би стабільним тривалий час. Марс втратив своє магнітне поле досить рано в своїй історії і як тільки магнітне поле зникло, товста, подібна до Землі атмосфера, не протрималася довго.
Тільки на великих глибинах при геотермальному нагріванні вода могла бути в стабільному стані довго, а життя, яке могло бути на поверхні, могло б піти за водою всередину.
"На таких глибинах життя могло підтримуватися гідротермічною (нагрівальною) активністю та реакціями гірська вода-вода", - заявила доктор Ойх.
Як повідомляв "Апостроф", в США пояснили процес незрозумілої втрати води Марсом, мільярди років тому Червона планета нагадувала молоду Землю з жарким і вологим кліматом і океанами рідкої води.
