У Великій Британії на пляжі Дорсет випадково виявили новий вид доісторичної істоти, яка жила на Землі 150 мільйонів років тому. Закам’янілі залишки виду іхтіозаврів, раніше невідомих науці, якого назвали "морським драконом", були детально описані в новій дослідницькій роботі Меган Джейкобс, студентки палеонтології з Університету Портсмута.
Про це повідомляє видання Daily Mail.
Новий вид іхтіозаврів, названий Thalassodraco etchesi, виявили в Дорсеті уздовж узбережжя Всесвітньої спадщини Юрського узбережжя, що виходить до Ла-Маншу, фахівцем з викопних матеріалів після обвалення скелі. Вчені знайшли докази наявності щупальцевих гачків кальмара та чорного барвника, який він викидає, щоб стримати хижаків, в районі шлунку іхтіозавра. Т. etchesi, ймовірно, плавав у верхніх Юрських морях близько 150 мільйонів років тому і був здатний занурюватися на великі глибини в пошуках їжі, подібно до сучасних кашалотів.
"У грудній клітці є велика чорна маса, яка є, швидше всього, розкладеними органами та вмістом шлунку", - розповіла автор дослідження Меган Джейкобс.
Як і в більшості скам'янілостей, органи ніколи не кам’яніють настільки добре, щоб можна було розрізнити окремі органи. Але область шлунку "морського дракона" була чорного кольору, що наводить на думку про барвник чорних кальмарів.
За оцінками вчених, істота в свій час мала довжину близько шести футів, глибоку "бочкоподібну" грудну клітку і порівняно невеликі ласти, що означає, що вона, ймовірно, плавала із характерним стилем, який відрізнявся від інших іхтіозаврів.
"Надзвичайно глибока грудна клітка, можливо, дозволяла легеням затримувати дихання на тривалий час. У "морського дракона" неймовірно великі очі, а це означає, що він добре бачив при слабкому освітленні або ж занурювався глибоко вниз, де не було світла",- розповіла Джейкобс.
Студентка та співавтор її дослідження Девід Мартілл, професор палеонтології з Портсмутського університету, також виявили безліч зв'язок, які стали окостенілими - вони перетворилися на кісткову тканину.
"Цей іхтіозавр був дуже міцним, мало рухав тулубом, тому це була дуже компактна і жорстка тварина", - сказав Джейкобс.
За словами вчених, описаний зразок, ймовірно, помер від старості або нападу хижаків, а потім занурився на морське дно.
"Перебування у вапняковому шарі дозволило йому добре зберегтися, включаючи навіть деякі внутрішні органи та окостенілі зв’язки хребетного стовпа", - додала Джейкобс.
Як відомо, іхтіозаври були не динозаврами, а великою групою морських рептилій, яких було найбільше в геологічний період Юрського періоду, і зникли вони в крейдяний період. В середньому вони були довжиною близько 6-13 футів і за зовнішнім виглядом були схожі на сучасних дельфінів. Вони виникли як ящероподібні істоти, що живуть на суші, і повільно еволюціонували до дельфіноподібних або акулоподібних істот.
За словами вчених, навряд чи насправді відомо щось більше про біологію цих тварин.
Як повідомляв "Апостроф", в Монтані (CША) виявили останки двох динозаврів Triceratops horridus і Tyrannosaurus rex, які померли понад 67 мільйонів років тому і були поховані разом в одній могилі, на них були бойові шрами.
