Археологи, які проводили розкопки в районі Кадикьой в Стамбулі (Туреччина) виявили руїни таємничої мармурової споруди на азіатській стороні. Хоча форма пам’ятки не дає жодних підказок щодо її функціонального призначення, археологи вважають, що це місце було священним.
Про це повідомляє видання Daily Sabah.
Розкопки в цьому районі розпочалися у травні 2018 року на території залізничного вокзалу Гайдарпаша. Станція була закрита для реставрації, під час якої були виявлені давні артефакти, і з того часу Гайдарпаша є місцем розкопок.
Структура, виявлена на платформах очікування станції, займає значну територію і має абсидальну форму, що є характерною рисою старовинних церков.
Кадикьой - це густонаселений квартал на азіатській стороні Стамбула, який століттями населяли різні цивілізації, він був жвавим комерційним центром на узбережжі Босфору, і колись тут, за твердженнями істориків, стояв вражаючий візантійський палац.
Археологи виявили натяки на цей палац, включаючи різнокольорові мозаїчні фрагменти та мармур в районі, де він нібито знаходився. Ще однією важливою знахідкою був фонтан, який датується ранньовізантійським правлінням. У минулому році біля станції під час розкопок були знайдені останки церкви, якій є 1500 років, а під час більш ранніх земляних робіт в районі, який під час візантійського правління Стамбула звався Халкедон, знайшли 18 тисяч монет минулих століть.
Багато добре збережених артефактів було також знайдено в районі Гайдарпаші до початку будівництва залізниці в 1872 році, оскільки будівельний бум припав на околиці пізніше, ніж в інших частинах Стамбула. В околицях, що належать Турецькій державній залізниці, розміщено колії, які ведуть до станції, відділення технічного обслуговування та депо, що дозволило артефактам залишатися неушкодженими.
Під час розкопок також були знайдені братські могили.
Як повідомляв "Апостроф", придбана майже 50 років тому скромна глиняна печатка колись належала біблійному цареві Єровоаму II. Підтвердження цієї гіпотези знайшли фахівці Університету Бен-Гуріона, Геологічної служби Єрусалиму та Ізраїльського управління старожитностей, проаналізувавши склад грунту, з якого її виготовили.
