В Німеччині археологи розшифрували найдавніший дорожній вказівник. Науковці Боннського університету, які займаються вивченням історії Єгипту, змогли прочитати наскальний напис, датований 4-м тисячоліттям до н.е., що стало справжньою сенсацією.
Про це повідомляє DW.
Німецькі вчені-єгиптологи під час археологічної експедиції на території сучасного Судану недалеко від стародавнього міста Асуана два роки тому виявили висічений на скелі напис. Як виявилося, він відноситься до додинастичного періоду Стародавнього Єгипту і вказує на часи правління фараона - "царя" Гора (Хора, Скорпіона).
За словами професора кафедри єгиптології Боннського університету Людвіга Моренца, чотири ієрогліфи, висічені на скелі в пустельному районі Ваді Абу-Субейра, вказують на "володіння царя Скорпіона".
Розшифрувати наскальні знаки і встановити вік походження напису вдалося спільними зусиллями єгиптологів з німецького Бонна за участю міністерства у справах старожитностей Єгипту. Цей "топографічний покажчик" був виготовлений в четвертому тисячолітті до н.е., точніше - приблизно в 3070 році.
Один з ієрогліфів, який має вигляд кола, наштовхнув учених на думку про те, що він символізує населений пункт.
"Поєднання ж усіх чотирьох ієрогліфів наскального послання тепер ми можемо розшифрувати як "володіння царя Скорпіона". Це було характерною комбінацією знаків для позначення населеного пункту в Єгипті", - пояснив вчений-єгиптолог.
Як стверджують вчені, поняття "володіння" існувало вже в четвертому тисячолітті до н.е. Воно означало територію, підвладну якомусь правителю або віднесену до якогось центру (наприклад, храмового комплексу).
Професор Моренц вважає, що останній знак в написі - "круглий" ієрогліф - схематично зображує поселення. Це підкріплює припущення, що наскальні послання - топонім.
Як повідомляв "Апостроф", раніше в Лівані під час земляних робіт на території комерційного ринку в стародавньому ліванському місті Баальбек, який розташований на північний схід від Бейруту, виявили мозаїку часів римської окупації в період між 60 р. до н.е. е. і 300 р н.е.
