Явища Ель-Ніньо, що викликають величезне потепління океану, стали ключовими причинами найбільшого вимирання життя на планеті Земля приблизно 252 мільйони років тому.
Про це йдеться в новому дослідженні міжнародної групи вчених, опублікованому на сайті Брістольського університету.
Науковці Брістольського університету і Китайського університету геонаук (Ухань) провели дослідження наслідків швидкої зміни клімату в пермсько-тріасовому потеплінні, які були катастрофічними для всіх форм життя в морі і на суші.
Раніше вчені вже пов’язували це масове вимирання з масштабними виверженнями вулканів на території сучасного Сибіру. Викиди вуглекислого газу в атмосферу швидко прискорили потепління клімату, що призвело до широкомасштабної стагнації та розпаду морських і наземних екосистем.
Однак що саме призвело до того, що життя на суші, включаючи рослини та зазвичай витривалих комах, постраждало так само, залишається джерелом таємниці. Нове дослідження розкриває реальний вплив явища на вимирання тварин.
Співавтор, доктор Олександр Фарнсворт, старший науковий співробітник Університету Брістоля, сказав: "Саме потепління клімату не може спричинити такі руйнівні вимирання, бо, як ми бачимо сьогодні, коли тропіки стають надто жаркими, види мігрують до більш прохолодних, вищих місць, в інші широти. Наше дослідження показало, що збільшення кількості парникових газів не тільки робить більшу частину планети теплішою, але й збільшує мінливість погоди та клімату, роблячи її ще більш "дикою" та важкою для життя".
Пермсько-тріасова катастрофа показує, що проблема глобального потепління полягає не лише в тому, що воно стає нестерпно спекотним, а й у тому, що умови різко змінюються протягом десятиліть.
"Здебільшого життя не змогло пристосуватися до цих умов, але, на щастя, деякі речі вижили, без яких ми б не були тут сьогодні. Це був майже, але не зовсім кінець життя на Землі", – сказав один із авторів, професор Ядун Сун з Китайського університету геонаук, Ухань.
Масштаб пермсько-тріасового потепління було виявлено шляхом вивчення ізотопів кисню в скам’янілому матеріалі зубів крихітних вимерлих плаваючих організмів, які називаються конодонтами. Вивчаючи температурні записи конодонтів з усього світу, дослідники змогли показати дивовижне падіння температурних градієнтів у низьких і середніх широтах.
Доктор Фарнсворт, який використав новаторське моделювання клімату для оцінки результатів, сказав:
"По суті, всюди стало дуже жарко. Зміни, відповідальні за виявлені кліматичні моделі, були глибокими, оскільки відбувалися набагато більш інтенсивні та тривалі явища Ель-Ніньо, ніж ми спостерігаємо сьогодні".
Останніми роками явища Ель-Ніньо спричинили значні зміни в режимі опадів і температурі. Наприклад, екстремальні погодні умови, які спричинили хвилю спеки в Північній Америці в червні 2024 року, коли температура була приблизно на 15 °C вищою, ніж зазвичай. 2023-2024 роки також були одними з найспекотніших років у всьому світі через сильний Ель-Ніньо в Тихому океані, який ще більше посилився через збільшення антропогенного викиду CO2, що призвело до катастрофічної посухи та пожеж у всьому світі.
"На щастя, зараз такі події тривають лише один-два роки. Під час пермсько-тріасової кризи Ель-Ніньо зберігався набагато довше, що призвело до десятиліття широкомасштабної посухи, після якої послідували роки повеней. По суті, клімат змінився всюди, і тому всім видам було дуже важко адаптуватися", – пояснив співавтор дослідення Пол Вігналл, професор палеосередовища в Університеті Лідса.
Результати кліматичного моделювання також допомагають пояснити наявність великої кількості деревного вугілля в шарах гірських порід того віку.
"Лісові пожежі стають дуже поширеними, якщо у вас клімат, схильний до посухи. Земля застрягла в кризовому стані, де земля горіла, а океани стагнували. Сховатися було ніде", – додав співавтор професор Девід Бонд, палеонтолог з Університету Халл.
Дослідники помітили, що протягом історії Землі було багато вулканічних подій, подібних до подій у Сибіру, і багато з них спричинили вимирання, але жодне не призвело до кризи масштабу пермсько-тріасового періоду.
Вони виявили, що пермсько-тріасове вимирання було таким різним, тому що ці Мега-Ель-Ніньйо створили позитивний відгук на клімат, що призвело до неймовірно теплих умов, починаючи з тропіків, а потім і за їх межами, а це, в свою чергу, призвело до відмирання рослинності. Рослини мають важливе значення для видалення СО 2 з атмосфери, а також є основою харчової мережі, і якщо вони гинуть, також загине один із земних механізмів, що зупиняє накопичення СО 2 в атмосфері в результаті тривалого вулканізму.
Це також допомагає пояснити головоломку щодо пермсько-тріасового масового вимирання, коли вимирання на суші відбулося за десятки тисяч років до вимирання в океанах.
"Вижити могли лише ті види, які могли швидко мігрувати, а рослин чи тварин, здатних на це, було небагато", - пояснив доктор Сун.
Масові вимирання, хоча й рідкісні, є серцевиною природної системи Землі, яка повертає життя та еволюцію різними шляхами.
"Масове вимирання в пермсько-тріасовому періоді, хоч і було руйнівним, зрештою призведе до появи динозаврів, які стануть домінуючим видом, так само як масове вимирання в крейдяному періоді призведе до появи ссавців і людей", — підсумував доктор Фарнсворт.
Нагадаємо, Всесвітня метеорологічна організація (ВМО) оголосила про можливу зміну феномена Ель-Ніньо, що характеризується потеплінням у світі, на прохолодний Ла-Ніньо до кінця 2024 року.
