Боєць "ПВК Вагнера", який побував в Сирії, розповів, що для вступу в лави "вагнеровців" потрібно всього три дні. За цей час заповнюється анкета працевлаштування, здаються тести на фізичну підготовку і необхідні аналізи.
Про це йдеться в матеріалі видання ВВС.
За словами екс-"вагнерівця", на третій день добровольці заповнюють анкети, в яких вказують контактні дані своїх близьких, з ким ПВК повинна зв'язатися і виплатити їм компенсацію, якщо боєць у відрядженні загине. В анкетах вимагають вказати всі паролі від облікових записів в соціальних мережах. Після новачки проходять співбесіду з фахівцем з безпеки. Якщо доброволець викликає якісь підозри, його відправляють на додаткову перевірку на поліграфі.
Після проходження всіх перевірок людина потрапляє в штат, але контракт вважається укладеним і зарплату йому починають нараховувати тільки після отримання жетона з особистим номером. Найбільш затребуваними, за словами побував в Сирії бійця, є мінометники, сапери, оператори безпілотників.
Коли "претендент" потрапляє в зарплатну відомість, він може в рахунок майбутнього заробітку купити в магазині, що працює тут же на базі, амуніцію: бронежилет, черевики, компас. За свій рахунок формується і аптечка бійця. "Дві речі, без яких в Сирію не їдуть - ізраїльський ІПП і "Целокс" (ІПП - індивідуальний перев'язувальний пакет; "Целокс"- гемостатичний засіб для зупинки кровотеч).
На початку сирійської кампанії, екс-боєць ПВК, відрядження могло тривати до півроку, але останнім часом все поїздки займають строго три місяці. Ще рік тому новачкам, які приїхали влаштовуватися на базу в Молькіно без закордонного паспорта, керівництво "ПВК Вагнера" допомагало оформляти їх в Москві, але зараз новачків без закордонних паспортів в штат не беруть. У Сирії ж ніяких штампів про прильоту в паспорт не ставиться.
Як пише ВВС, так було не завжди. Коли "ПВК Вагнера" тільки створювалася, контракти з бійцями підписувалися, про що свідчить договір, який в 2014-2015 роках підписували при працевлаштуванні "вагнеровци" перед відправкою на Донбас.
Договір укладався з фірмою ТОВ "СМК" і цей документ нагадував скоріше угоду позаштатного фрілансера з редакцією, ніж контракт добровольця з військової компанією.
"Позаштатний співробітник приймає на себе зобов'язання збирати для організації інформацію, не що становить державну або іншу, що охороняється законодавством країни перебування, таємницю (далі "Інформація") в зонах підвищеного ризику на території Російської Федерації і за її межами", - сказано в документі.
У той час контракти майбутні бійці ПВК підписували на рік, документ передбачав щомісячну зарплату в 80 тисяч рублів, компенсацію в 300 тисяч "в разі отримання позаштатним співробітником каліцтва чи іншого ушкодження здоров'я при виконанні ним своїх обов'язків", а також одноразову виплату 2 млн рублів одному з родичів в разі загибелі бійця "під час виконання ним своїх обов'язків за цим договором".
Після початку військової кампанії в Сирії сума компенсацій, виплачуваних сім'ям загиблих, зросла до 5 млн рублів.
Як повідомляв "Апостроф", російські військовослужбовці приватних військових компаній та ветерани збройних сил і бойових дій звернулися до Міжнародного кримінального суду з вимогою порушити розслідування проти організаторів приватних військових компаній (ПВК) і тих, хто їм допомагає.
