Журналіст Павло Казарін розповів про те, як кримськотатарська співачка Джамала, яка перемогла на музичному конкурсі "Євробачення-2016" у Швеції з піснею "1944", руйнує російський міф про Велику Вітчизняну війну.
Про це Казарін пише у своїй колонці для "Крим.Реалії".
Він зазначив, що Джамала співає "про ту саму подію, яка руйнує головну "духовну скрепу" Росії — Міф про Велику Вітчизняну.
"У рамках цього міфу депортація кримських татар була "покаранням за колабораціонізм". І більшість текстів, які пишуть в Росії про цю подію, присвячені трагедії не народу і не темі "вкраденої батьківщини". Навпаки — навіть через сім десятиліть день депортації підносять як день покаяння. Але не покаяння перед кримськими татарами, а як день покаяння для кримських татар. Загальна інтонація проста: депортація, звичайно, злочин, але, мовляв, "самі винні". Тому що билися не тільки в Червоній Армії, а ще й на боці вермахту. І якщо кримські татари будуть старанно каятися, то ми, так і бути, їх пробачимо і, можливо, навіть поспівчуваємо", — пише журналіст.
"І ось така виборча пам'ять існує тільки для кримських татар. Тому що ніхто в Росії під час покладання квітів до Вічного вогню не каже, що треба пам'ятати не тільки про подвиги російських солдатів, а ще й про Андрія Власова і РОА, про 15-й козацький кавалерійський корпус СС і 29-ту гренадерську дивізію. Більше того, всі народи Союзу сприймаються тільки як переможці, і лише кримським татарам за доступ до цього свята пропонується пройти фейс-контроль через прилюдне покаяння. Кримські татари стали єдиним винятком з радянського міфу про війну. Щодо інших народів діє негласний принцип: подвиг і героїзм оголошуються колективною нормою, а зрада і колабораціонізм — індивідуальними відхиленнями. А щодо кримських татар вийшло все навпаки: їхні герої оголошуються винятками з правила, а правилом оголошуються ті, хто воював на боці вермахту", — зазначає Казарін.
"Більше того, рефреном звучить теза про те, що "відсоток зрадників" серед кримських татар виявляється вищий, ніж в інших народів. Але всі, хто в Росії порівнює чисельність росіян і кримських татар, які воювали по різні лінії фронту, забувають одну просту річ: колабораціонізм можливий лише на окупованій території. У Томську або Владивостоці не могло бути ні поліцаїв, ні добровольчих охоронних батальйонів — німці туди не дійшли, а, отже, місцеве населення не стояло перед подібним вибором. Тому любителі вираховувати "коефіцієнт зради" повинні брати за основу чисельність населення, яке жило на території, окупованій вермахтом. А це вже дасть зовсім інші пропорції", — стверджує журналіст.
"Але доводити все це прихильникам "руського миру" абсолютно безглуздо. Тому що саме трагедія депортації заважає адептам Кремля відчувати перемогу у війні як безумовне свято. Тому що саме вона перекреслює увесь пафос: виявляється, що звільнення півострова від німців не стало торжеством справедливості. Що за звільненням була трагедія. Що Добро, перемігши Зло, само вчинило злодіяння. І треба визнати, що це було не цілком "Добро", або заявити, що воно вчинило не цілком злий вчинок. А другий варіант звучить простіше і привабливіше. Тому що тоді не треба буде ні перед ким вибачатися. Не треба буде піддавати сумнівам релігійну у своїй простоті хронологію подій. Не доведеться рефлексувати на тему мудрості командування і партійного керівництва. Не піде з-під ніг ґрунт, стоячи на якому "радянська людина" віддає перевагу дивитися в минуле, сьогодення і майбутнє", — пише Казарін.
"А Джамала співає саме про трагедію. Про вкрадену батьківщину. Про злочин, за який ніхто не покаявся. Вона співає про все те, про що в сучасній Росії прийнято мовчати. Причому робить це під українським прапором, нагадуючи всьому світу про те, кому насправді належить півострів. Непростима чесність, погодьтеся", — резюмує Казарін.
Як повідомляв "Апостроф", російський політолог Андрій Окара побачив знак третього майдану в тому, що кримськотатарська співачка Джамала перемогла в конкурсі "Євробачення-2016".