У неділю, 27 жовтня, у Великобританії на 77 році життя помер радянський і російський правозахисник, дисидент і письменник Володимир Буковський.
Про це повідомляє центр, названий його ім'ям.
Буковський народився в 1942 році, 30 грудня в евакуації в місті Белебей (Башкирська АРСР) в родині письменника і журналіста. Навчався в Москві. Почувши доповідь Хрущова на ХХ з'їзді з критикою сталінізму, 14-річний підліток став переконаним противником комуністичної ідеології. У 1959 за участь у виданні рукописного журналу він був виключений зі школи. Освіту продовжив у вечірній школі.
У 1960 він разом з Юрієм Галансковим, Едуардом Кузнєцовим та іншими, стає одним з організаторів регулярних зборів молоді біля пам'ятника Маяковському в Москві. Тоді ж він був виключений з біолого-грунтового факультету і відрахований з Московського університету.
У травні 1963 він був вперше заарештований за спробу розмножити книгу ''Новий клас'' югославського дисидента Мілована Джіласа. Визнаний неосудним і відправлений на примусове лікування в Ленінградську спецпсихлікарню. На початку грудня 1965 він взяв активну участь у підготовці "мітингу гласності" на захист Андрія Синявського і Юлія Даніеля, за це знову був затриманий і госпіталізований.
Втретє був заарештований за організацію демонстрації протесту проти арешту Олександра Гінзбурга, Юрія Галанскова і їх друзів в 1967 році на Пушкінській площі. За це він був засуджений до трьох років колонії. У січні 1970 повернувся в Москву, і відразу ж став одним з лідерів сформованого за роки його відсутності дисидентського кола. Тоді ж вперше опинився в ефірі "Радіо Свобода", давши інтерв'ю каналу CBS.
5 січня 1972 року Володимир Буковський був засуджений до 7 років ув'язнення та 5 заслання - це був його останній тюремний термін. У грудні 1976 року в результаті міжнародної кампанії за його звільнення влада обміняла його на лідера комуністичної партії Чилі Луїса Корвалана.
У Великобританії Буковський закінчив Кембриджський університет за спеціальністю "нейрофізіологія", писав, займався правозахисною і політичною діяльністю. Був одним з організаторів кампанії по бойкоту Олімпійських ігор в СРСР в 1980 році. У 1983 разом з Володимиром Максимовим і Едуардом Кузнєцовим створив міжнародну антикомуністичну організацію "Інтернаціонал опору", був обраний її президентом. Займався звільненням радянських солдатів, які потрапили в полон в Афганістані.
У квітні 1991 Володимир Буковський вперше після висилки відвідав Москву. В ході підготовки до виборів Президента Української РСР в 1991 році штаб Бориса Єльцина розглядав Буковського в якості можливого кандидата у віце-президенти. У 1992 на запрошення нових російських властей правозахисник взяв участь в процесі по "справі КПРС" в Конституційному суді РФ в якості офіційного експерта.
У 2004 році Володимир Буковський став співзасновником суспільно-політичного "Комітету 2008: Вільний вибір", до складу якого також увійшли Гаррі Каспаров, Борис Нємцов, Володимир Кара-Мурза молодший, Євген Кисельов і інші опозиційні політичні діячі Росії.
28 травня 2007 року Володимир Буковський був висунутий кандидатом в президенти РФ від групи демократичної опозиції на виборах 2008 року. Центрвиборчком відхилив заявку Буковського, мотивуючи відмову проживанням Буковського поза територією РФ останні 10 років і відсутністю документів, що підтверджують його рід занять.
У березні 2014 року консульський відділ російського посольства в Лондоні відмовився видати йому новий російський паспорт, заявивши, що він не може підтвердити наявність у нього російського громадянства.
В останні роки Буковський тяжко хворів, але продовжував писати для ЗМІ і давати інтерв'ю.
"Я не песиміст і дуже спокійно до всього ставлюся. Тому що знаю, що все пройде. Пройшов Радянський Союз, пройде і путінська Росія", - писав він у день свого 75-річчя.
Як раніше повідомляв "Апостроф", 11 жовтня в Росії помер радянський космонавт, перша людина, що вийшла у відкритий космос Олексій Леонов.
