Сьогодні, 16 лютого, стало відомо про смерть Олексія Навального у виправній колонії №3 у Ямало-Ненецькому автономному окрузі.
"Апостроф" зібрав основні факти з життя та заяви опозиційного політика.
Читайте також: Путін дістав свого "циркона": але й тут невдача
Олексій Анатолійович Навальний - російський політик, блогер, юрист, політичний громадський діяч. Відомий своїм опозиційним налаштуванням та антикорупційними розслідуваннями про російських чиновників.
Навальний став символом опозиції Путіну і антикорупційної боротьби в Росії, продовжуючи впливати на політичний ландшафт країни навіть з-за ґрат. Його зусилля у боротьбі з корупцією і за демократичні зміни в Росії здобули міжнародне визнання, але також зробили його постійною мішенню для російської влади.
Засновник "Фонду боротьби з корупцією", який розслідує корупційні зв'язки і схеми органів російської влади. Також вів популярні YouTube-канали і був важливою фігурою протестного руху Росії.
Біографія
Олексій народився 4 червня 1976 року, в підмосковному містечку Бутині. Батько був військовим. У Олексія є молодший брат Олег. Після закінчення школи Навальний вступив до російського університету дружби народів на юридичний факультет, отримав юридичну освіту. Далі здобув другу вищу освіту економіста.
У 2004 році Олексій заснував "Комітет захисту москвичів", який боровся проти згубної для міста точкової забудови. 23 червня 2007 став одним зі співзасновників руху «Народ». 2008 року заснував громадську організацію «Союз міноритарних акціонерів», яка займається захистом прав приватних інвесторів.
З 2008 року працював юристом, вів судові процеси проти найбільших російських корпорацій. Політична кар'єра Навального почалася в 2007 році, коли він отримав посаду в Демократичній партії "Яблуко". Пізніше брав участь в "Російському марші" і "Марші мільйонів".
Вибори
Навальний заявляв, що найприйнятнішим, на його думку, на виборах до Державної Думи 2011-го є голосування "за будь-яку партію, проти Єдиної Росії".
У 2013 році Олексій взяв участь у виборах московського мера. Він посів друге місце на виборах, набравши 27% голосів. У цей час ФБК представив кілька фільмів про антикорупційні розслідування, що викликали суспільний резонанс.
У 2017 році штаб Навального представив фільм "Он вам не Димон" про корупційні схеми Дмитра Медведєва, які спровокували мітинги. Також в 2017 році Навальний публікува передвиборчу президентську програму. Свою партію він називає "Росія майбутнього". Олексій подав документи на реєстрацію в президентських виборах, але ЦВК відмовився реєструвати його кандидатуру.
Проти Навального було порушено кілька кримінальних справ, які він назвав сфабрикованими російською владою. Навальний неодноразово організовував акції протесту в Росії і закликав людей виходити на мітинги у великих містах.
Навальний здобув популярність завдяки своїм блогам і розслідуванням корупційних схем в російському уряді та серед великих державних і приватних корпорацій. Він використовував свій юридичний фонд для подання судових позовів проти органів влади і компаній, а також для організації громадських кампаній і мітингів.
Напад 27 квітня 2017 року
27 квітня 2017 року молодий чоловік облив О. Навального зеленою фарбою після його виступу на форумі в Москві. Це був другий напад на Навального із зеленкою. Перший стався 20 березня того ж року в Барнаулі. 30 квітня заявив, що його око, на яке потрапила зеленка, може повністю перестати бачити. У нападі звинуватив адміністрацію президента Росії.
3 травня у ЦВК Росії заявили, що Навальний не зможе балотуватися на президентських виборах у 2018 році через непогашену судимість.
Отруємння, госпіталізація та арешти
Протягом останніх років Навальний та його прихильники зазнавали регулярних арештів, затримань і судових переслідувань. У серпні 2020 року Навальний був отруєний нервово-паралітичною речовиною групи "Новічок" і провів кілька місяців на лікуванні в Німеччині.
6 вересня глава британського МЗС Домінік Рааб заявив про причетність Кремля до отруєння Навального. 7 вересня 2020 року Олексія вивели зі стану штучної коми, його стан покращився, його почали поступово відключати від апарату штучної вентиляції легенів.
Після повернення до Росії в січні 2021 року він був затриманий і згодом засуджений до ув'язнення. Його арешт та ув'язнення викликали міжнародне обурення та протести в Росії.
2 лютого 2021 року Симонівський суд Москви замінив Навальному умовний термін 3 роки 6 місяців у справі «Ів Роше» на реальний з відбуванням колонії загального режиму протягом 2 років і 8 місяців. ЄСПЛ та міжнародні правозахисні організації Amnesty International та Меморіал, деякі лідери західних країн, а також низка російських та зарубіжних ЗМІ визнали вирок політично мотивованим. У травні 2021 року правозахисна організація Amnesty International надала Навальному статус «в'язень совісті».
У жовтні 2021 року Європейський парламент присудив Навальному премію імені Сахарова, головну нагороду Євросоюзу в галузі прав людини. У 2022 році номінований на Нобелівську премію миру.
Після 24 лютого 2022 року
22 березня 2022 року Лефортівський районний суд Москви засудив Олексія Навального до дев'яти років позбавлення волі в колонії суворого режиму за звинуваченнями в шахрайстві в особливо великому розмірі та неповазі до суду.
4 серпня 2023 року Московський міський суд засудив Олексія Навального ще до 19 років позбавлення волі в колонії особливого режиму за звинуваченнями у створенні екстремістської спільноти, фінансуванні екстремістської діяльності та закликах до екстремізму в інтернеті.
Станом на грудень 2023 року Навальний відбував покарання у виправній колонії № 3 у селищі Харп Ямало-Ненецького автономного округу.
Навальний та погляди
Щодо російсько-грузинської війни
Навальний займав жорстку позицію проти Грузії та Саакашвілі у російсько-грузинській війні 2008 року. Був прихильником визнання незалежності створених РФ квазідержавних утворень, а саме: Придністров'я, Абхазії та Південної Осетії. Пізніше повністю змінив свою позицію.
Щодо російсько-української війни
2014 року Навальний так прокоментував анексію Криму Росією та його повернення Україні: "Крим — це що, бутерброд із ковбасою, чи що? Його туди-сюди повертати…".
9 червня 2017 року Навальний визнав, що на Донбасі воюють російські війська і пообіцяв вивести їх, якщо стане президентом Росії. Також він пообіцяв у випадку перемоги на президентських виборах виконати російську частину Мінських угод.
31 травня 2018 року опублікував звернення до російської влади із закликом звільнити ув'язненого у Росії українського режисера Олега Сенцова, наголосивши, що його справа повністю сфальсифікована.
24 лютого 2022 року різко засудив російське вторгнення в Україну. Під час війни Навальний змінив свою позицію щодо Криму та заявив, що кордони України визначені конституцією 1991 року, і Росія має їх визнати.
Цитати Олексія Навального
- Я думаю, влада в Росії зміниться не в результаті виборів.
- При Єльцині корупція була проблемою, а при Путіні корупція стала системою.
- Для боротьби з корупцією необхідні дві головні умови — політична конкуренція і вільні ЗМІ.
- Коли у тебе все є, а ти при цьому щось робиш, люди вважають це дуже дивним.
- Ідея впроваджувати хороших людей у погану владу не працює.
- Ми працюємо в системі, де самі корупціонери розв'язують питання про переслідування корупціонерів.
- Будь-яка влада деградує без конкуренції.
- Я не вірю в теорії змови і складні конструкції. Так, дуже може бути, що, коли переслідуємо одного шахрая, ми допомагаємо іншому шахраєві. Але це ж не привід перестати переслідувати шахраїв!
- Я вважаю, що еміграція - це капітуляція. Потрібно бути бійцями. Ми несемо відповідальність за тих, хто не може виїхати. Ми повинні не кинути все, а зробити так, щоб всі інші жили нормально.
Нагадуємо, що сьогодні, 16 лютого, стало відомо про смерть Навального. Повідомляється, що він відчув себе погано, практично відразу знепритомнів. За попередніми даними в нього відірвався тромб. Невідомо, чи пов’язана смерть опозиціонера режиму Путіна – Олексія Навального – з майбутніми виборами в Росії 2024 року.
Раніше ми повідомляли, що Кремль зібрався "денацифікувати" власну республіку.
- Вас також може зацікавити:
Башкирський бунт: до чого призведуть протести у російській глибинці
"Генерал Мороз" проти Путіна: чому Росію накрило комунальне пекло
Окупаційні "вибори" Путіна: що росіяни хочуть всучити українцям
