Кенія веде переговори з Україною про повернення п’ятьох своїх громадян, які потрапили в полон під час бойових дій на боці Росії. Влада країни наполягає, щоб їх визнали жертвами торгівлі людьми, а не військовополоненими. Така зміна статусу важлива, оскільки Україна розглядає іноземних бійців як військовополонених, яких можна обміняти на українців, утримуваних Росією.
Про це повідомляє Bloomberg, передає "Апостроф".
Чому Кенія вимагає змінити статус полонених в Україні
Міністр закордонних справ Кенії Мусалія Мудаваді 8 жовтня повідомив депутатам у Найробі, що уряд веде переговори про повернення п’ятьох кенійців. За його словами, президент Вільям Руто також обговорював це питання з президентом України Володимиром Зеленським.
Кенійська влада стверджує, що чоловіків могли завербувати під приводом працевлаштування. Їм нібито обіцяли цивільну роботу, зокрема водіями, охоронцями або кухарями, але згодом залучили до бойових дій на боці Росії.
Мудаваді заявив, що обставини вербування кенійців мають ознаки торгівлі людьми. За його словами, наймолодшому з громадян Кенії, яких утримують в Україні, 23 роки.
Скільки іноземців і громадян Африки перебувають у полоні в Україні
За документами, з якими ознайомилося Bloomberg, Україна утримує щонайменше 213 іноземних громадян як військовополонених. Ця кількість не враховує громадян Росії та Північної Кореї. Серед іноземців у полоні – 37 африканців.
За даними уряду України, російська сторона завербувала понад 28 тисяч іноземців зі 135 країн для участі у війні. Понад 5 тисяч із них загинули. Українські військові, за цими ж даними, взяли в полон бійців із 51 країни.
Окрім Кенії, повернення своїх громадян домагається Ботсвана. Раніше її міністерство закордонних справ повідомило Bloomberg, що працює над поверненням одного громадянина, який перебуває в українському таборі для військовополонених.
Як Росія вербує громадян африканських країн
Уряди кількох африканських держав заявляють, що їхніх громадян заманювали до Росії обіцянками роботи, а потім залучали до військової служби. За даними Amnesty International, тисячі чоловіків із країн Глобального Півдня могли завербувати через посередників і рекламні оголошення з пропозиціями працевлаштування та виплат.
Уряд Зімбабве 8 жовтня висловив занепокоєння через оманливе транскордонне вербування. У заяві наголосили, що деяких новобранців відправляли на передову без попередньої військової підготовки.
21 липня в Південній Африці затримали шістьох громадян Зімбабве. За даними News24, вони визнали провину в плануванні використати країну як транзитний пункт для поїздки до Росії та вступу до її збройних сил. Четверо планували воювати за підписну виплату в розмірі 25 тисяч доларів і щомісячну зарплату 2,5 тисячі доларів. Ще двоє допомагали організувати поїздку.
У серпні Ботсвана повідомляла, що запобігла вербуванню восьми своїх громадян до російської армії в аеропортах країни, Південної Африки та Ефіопії. У Зімбабве також затримували людей, яких підозрюють у вербуванні, зокрема двох громадян Росії.
Чому повернення африканських полонених ускладнюється
За даними Bloomberg, повернення іноземців, які воювали на боці Росії та потрапили в український полон, ускладнює питання їхнього статусу. Україна вважає їх військовополоненими, яких можна обміняти на українців, утримуваних Росією. Африканські уряди натомість наполягають, що частина їхніх громадян стала жертвами обману та примусового вербування.
Мудаваді також повідомив парламенту, що близько 84 громадян Кенії загинули або вважаються зниклими безвісти, а ще 34 проходять лікування в Росії. Загалом додому вже повернули 62 кенійців, які брали участь у війні.
Крім того, Кенія веде переговори з Україною про повернення тіл чотирьох своїх громадян.
Як писав раніше "Апостроф", Росія продовжує використовувати африканські країни як інструмент для реалізації своїх геополітичних цілей. За даними української розвідки, агресор застосовує континент для доступу до природних ресурсів, вербування бійців на війну проти України та систематичного поширення дезінформації.
