Радник міністра оборони України та спеціаліст із радіотехнологій Сергій Бескрестнов (позивний "Флеш") прогнозує зміну тактики Росії у використанні дронів-камікадзе. Очікується, що ворог зробить ставку на значне збільшення швидкості своїх апаратів типу Shahed, що може зробити нинішні засоби перехоплення неефективними. 

Про це він написав у Telegram.

Для протидії цій загрозі українським виробникам необхідно вже зараз розпочати розробку систем, здатних наздоганяти цілі на швидкості до 370 миль на годину.

Продовження після реклами
РЕКЛАМА

Він наголосив, що нова технологічна битва розгорнеться саме навколо швидкісних показників. Наразі Україна має достатньо виробників, що створюють дрони-перехоплювачі, проте більшість із них розраховані на боротьбу з поточною версією Shahed, яка літає зі швидкістю близько 115 миль на годину (близько 185 кілометрів на годину). Експерт закликає інженерів не дублювати вже наявні рішення, а зосередитися на викликах майбутнього.

"Немає потреби ставати «сто першим» виробником безпілотників проти нинішніх Shahed. Ми маємо працювати на майбутнє", – написав Сергій Бескрестнов.

За словами аналітика, Росія адаптується до української ППО кількома способами: впроваджує системи ухилення, створює захищені коридори польоту та використовує реактивні версії дронів. Зокрема, моделі "Герань-3" вже можуть розвивати швидкість до 200 миль на годину, а перспективні розробки, як-от "Герань-5", потенційно досягатимуть 370 миль на годину (близько 595 кілометрів на годину). Це створює критичну загрозу для українських FPV-перехоплювачів з пропелерним приводом, швидкість яких зазвичай обмежена 220 милями на годину (близько 354 кілометри на годину).

Продовження після реклами
РЕКЛАМА

"Ми впораємося з цим, і всі ставки ворога будуть на швидкості. У якийсь момент всі наші перехоплювальні дрони можуть виявитися марними", – попередив він та закликав українську оборонну індустрію діяти на випередження.

Також ми раніше писали, що президент Володимир Зеленський розкрив плани майбутнього захисту Харкова, Запоріжжя та Дніпра, враховуючи їхню близькість до фронту та кордону з Росією. Глава держави зауважив, що єдиного підходу у відповідному питанні немає.