Українські удари дронами по російських військових і логістичних об’єктах є частиною ширшої кампанії зі зриву постачання окупаційних сил.
Як пише Foreign Policy, такі дії стають одним із факторів, що формують обережний оптимізм щодо змін на полі бою.
Експерт з питань Євразії Інституту досліджень зовнішньої політики (FPRI) Роб Лі, який регулярно працює поблизу лінії фронту, зазначає, що ситуація зараз виглядає для України краще, ніж рік тому.
За його словами, у попередній період українські сили здебільшого оборонялися на тлі російських атак і значного тиску на логістику та нестачі особового складу. Нині ж, частково завдяки ударам по тилових об’єктах РФ, високим втратам російської армії та внутрішнім проблемам у Росії, Україна виглядає більш впевненою у здатності досягти прийнятного для себе завершення війни.
У матеріалі також згадується заява Кирила Буданова про можливість досягнення миру до зими.
Українські дрони середньої дальності змушують російські війська або суттєво ускладнювати та здорожчувати логістичні операції, або ризикувати втратами під час перекидання пального, боєприпасів і техніки. На думку Роба Лі, це безпосередньо ускладнює просування РФ, збільшуючи ціну війни.
За даними Foreign Policy, інтенсивність українських ударів по цілях на відстані понад 19 км від лінії фронту з лютого зросла в чотири рази. Президент Володимир Зеленський називає це одним із ключових пріоритетів.
Міністр цифрової трансформації Михайло Федоров також заявив про посилення цієї кампанії, зокрема через розширення системи мотивації підрозділів, яка передбачає винагороди за ефективне використання дронів і можливість отримувати додаткові ресурси.
Федоров охарактеризував ці дії як спробу "логістичної блокади" російської армії.
Водночас наукова співробітниця Центру стратегічних і міжнародних досліджень (CSIS) Катерина Бондар зауважує, що така система стимулювання є перспективною, але може мати побічний ефект — переорієнтацію підрозділів на легші для ураження цілі замість стратегічно важливих об’єктів.
Аналітикиня також підкреслює, що ефективність українських дронових операцій значною мірою залежить від розвідданих, зокрема тих, що надходять у межах співпраці зі США.
У свою чергу представниця Institute for the Study of War Катерина Степаненко припускає, що Кремль може використати питання розвідпідтримки як елемент політичного тиску під час можливих переговорів.
Вона також вважає, що Росії може знадобитися щонайменше рік, щоб адаптуватися до нових українських ударних можливостей середньої дальності, хоча повністю виключати появу контрзаходів не варто.
