У 2026 році ситуація на фронті змінилася на користь України завдяки інтенсивному розвитку безпілотних технологій. Попри успіхи українських сил, експерти попереджають, що російська армія залишається небезпечним противником, а подальша ескалація з боку Москви може створити нові загрози для європейської безпеки.
Про це пише "Апостроф", посилаючись на колонку Гела Брендса для Bloomberg Opinion.
Технологічний перелом та логістичні втрати РФ
Україна суттєво покращила свої показники на полі бою, що стало можливим завдяки масовому використанню дронів. Автор зазначає, що "повсюдне покриття дронами створює для росіян зону смерті", де пересування та скупчення військ є вкрай небезпечними.
Окрім тактичних успіхів, Київ активно вражає логістичні цілі, такі як потяги та вантажівки, на відстані понад 100 миль від фронту. Це разом із ударами по нафтовій інфраструктурі, виробництво на якій, за даними "The Economist", знизилося на 15%, чинить значний тиск на російську військову економіку. Щомісячні втрати російської армії часто перевищують темпи набору нових військових, що викликає зростання напруги серед російських еліт.
Ризики та сценарії ескалації
Попри поточну перевагу України, існують чинники, що вимагають обережності. Зокрема, залишається невизначеним, чи є перевага у сфері дронів структурною, адже російська промисловість здатна до швидкої адаптації та масового випуску зброї.
Експерт зазначає, що перебуваючи під тиском, Володимир Путін може вдатися до крайніх заходів примусу.
Існує побоювання, що Москва спробує дестабілізувати НАТО або змусити європейські держави зменшити допомогу Україні. Як зазначає Гал Брендс, "конфлікт, який зараз розвивається краще для хороших хлопців, може стати небезпечнішим, перш ніж закінчиться". Водночас дипломатична ситуація дещо стабілізувалася, зокрема після політичних змін в Угорщині, що усунуло перешкоди для фінансування України.
Раніше "Апостроф" писав, що війна в Україні офіційно перевищила тривалість Першої світової війни. Станом на 11 червня конфлікт триває вже 1569 днів. Це значно більше, ніж чотири роки й три місяці, протягом яких світ спостерігав за подіями 1914–1918 років.
