Світові уряди у неділю, 18 січня, продемонстрували стриману реакцію на ініціативу президента США Дональд Трамп щодо створення так званої «Ради миру» для врегулювання глобальних конфліктів. За даними дипломатичних джерел, запрошення до участі отримали близько 60 держав, однак негайно погодилася лише Угорщина.
Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан підтвердив готовність своєї країни долучитися до нового формату, назвавши запрошення «почесним». Інші держави, зокрема Канада та Італія, заявили про обережну зацікавленість, наголосивши, що чекають на детальні роз’яснення щодо мандату, повноважень і практичного механізму роботи Ради.
Згідно з проєктом статуту, який обговорюється, Трамп планує очолювати «Раду миру» довічно. На першому етапі її діяльність буде зосереджена на врегулюванні конфлікту в секторі Гази, а згодом — поширена на інші міжнародні кризи. Передбачено, що статус постійного члена зможуть отримати лише країни, які сплатять внесок у розмірі одного мільярда доларів.
У Білому домі заявляють, що такий фінансовий внесок є свідченням «глибокої відданості справі миру, безпеки та процвітання». Водночас значна частина дипломатів і міжнародних експертів розкритикували ініціативу, вбачаючи в ній загрозу для системи Організація Об’єднаних Націй та основ міжнародного права.
Президентка Генеральної Асамблеї ООН Анналена Бербок застерегла, що підрив ролі чинних міжнародних інституцій може мати небезпечні наслідки. За її словами, сумнів у засадничих принципах ООН здатен «повернути світ у дуже темні часи».
До складу нової Ради, за інформацією джерел, уже включені держсекретар США Марко Рубіо, колишній прем’єр-міністр Великої Британії Тоні Блер та зять Трампа Джаред Кушнер. Правозахисні організації критикують формат Ради, порівнюючи його з колоніальними моделями управління, зокрема через відсутність представників палестинської сторони.
Сам Трамп назвав проєкт унікальним і заявив, що «нічого подібного в історії ще не було». Попри скептичну реакцію більшості держав, Ізраїль і ХАМАС погодилися на план Трампа, який передбачає перехідне управління сектором Гази під наглядом нової Ради. Водночас залишається незрозумілим, як ця структура співіснуватиме з чинним мандатом ООН, який діє до 2027 року.
Додаткову напругу вносить і той факт, що Сполучені Штати заборгували ООН понад 1,5 млрд доларів обов’язкових внесків, що ще більше ускладнює відносини Вашингтона з традиційними міжнародними інституціями.
