У Литві та Чехії практично одночасно сталися схожі інциденти біля офісів компаній оборонної промисловості. Біля будівель залишили траурні вінки, а поруч розмістили фотографії керівників підприємств із чорними стрічками.
У Вільнюсі вінки з'явилися біля офісу компанії RSI Europe, яка виробляє безпілотні системи та постачає Україні FPV-дрони. Поруч залишили фотографію керівника компанії Томаша Мілашаускаса з траурною стрічкою. Сам він заявив, що живий і здоровий, а інцидент назвав спробою залякування.
«Ми не боїмося. Це звичайне залякування, провокація, звичні методи роботи росіян», — сказав Мілашаускас.
За його словами, компанія раніше вже стикалася зі спробами завдати їй шкоди, зокрема з кібератаками. Водночас подібна провокація біля офісу сталася вперше.
Литовська поліція оперативно відреагувала на інцидент і затримала одного підозрюваного. Розпочато досудове розслідування. За даними джерел, затриманий є громадянином України, а доставити вінки його міг попросити громадянин Білорусі. Ці обставини наразі встановлюють правоохоронці.
Практично одночасно аналогічний випадок стався у Чехії. Біля офісу оборонної компанії CSG також залишили траурні вінки та фотографію одного з керівників підприємства — Давида Чура. CSG займається виробництвом боєприпасів та військової техніки.
Правоохоронні органи Литви та Чехії з'ясовують, чи можуть ці інциденти бути пов'язані між собою.
У литовській владі не виключають, що йдеться про скоординовану провокацію. Керівник Національного центру кризового управління Вілмантас Віткаускас заявив, що затримання підозрюваного стало результатом посиленого моніторингу та заходів безпеки, про які раніше попереджали підприємства оборонної промисловості.
Голова Комітету Сейму Литви із закордонних справ Ремігіюс Мотузас вважає, що подібні випадки можуть почастішати. За його словами, оборонні підприємства та критична інфраструктура потребують особливої пильності.
Після інцидентів фотографії та відео з вінками почали активно поширюватися у соцмережах і Telegram-каналах. Литовські представники вбачають у цьому ознаки інформаційної операції: разом із кадрами поширюються твердження про нібито війну НАТО проти Росії та звинувачення європейських компаній у заробітку на підтримці України.
Наразі правоохоронці продовжують встановлювати організаторів та можливих замовників провокацій.
