Керівниця опозиційної партії Південної Кореї "Сила народу" На Кьон Вон розкритикувала чинну адміністрацію за дипломатичний конфлікт з Україною, звинувативши Сеул у "надмірній образі".
Про це пише Korea Herald.
За її словами, вона вирішила надіслати лист українському президенту Володимиру Зеленському, аби "виправити хибну дипломатію уряду" та підтвердити солідарність між ліберальними демократіями.
Політикиня розкритикувала подвійні стандарти влади, зазначивши, що адміністрація Лі Дже Мьона не висловлює протестів проти дій КНДР чи Росії, але водночас демонструє ворожість до України у відповідь на її добру волю щодо репатріації північнокорейських військовополонених.
На Кьон Вон назвала такий курс ірраціональним і вигідним виключно Москві та Пхеньяну.
Вона додала, що емоційна реакція президента та уряду провокує штучну дипломатичну кризу, яка викликає занепокоєння як усередині країни, так і на міжнародній арені.
Чому виник скандал через полонених КНДР
Суперечка між Україною та Південною Кореєю виникла після заяви президента Південної Кореї Лі Чже Мьона. Він звинуватив Київ у порушенні домовленості про конфіденційність.
За словами південнокорейського лідера, Україна не мала публічно повідомляти про передачу двох військовополонених КНДР. Сторони, як стверджував Лі Чже Мьон, заздалегідь домовилися не розголошувати цю інформацію через можливі дипломатичні ускладнення та загрозу безпеці родин полонених, які залишилися в Північній Кореї.
Україна не брала на себе зобов'язань не розголошувати факт передачі Південній Кореї двох військовополонених із КНДР.
В Офісі президента пояснили, що Київ повідомив лише про сам факт передачі, не розкриваючи деталей процесу.
За словами джерела, Україна не домовлялася приховувати інформацію про передачу полонених. При цьому українська сторона не повідомляла жодних значних подробиць щодо самого процесу.
Джерело в ОП також зазначило, що Південна Корея не обіцяла мовчати про передачу.
Співрозмовник із команди південнокорейського лідера для видання Korea JoongAng Daily сказав, що Україна заздалегідь попередила Південну Корею про те, що президент Володимир Зеленський може згадати передання військовополонених північнокорейців, але не уточнила конкретних формулювань.
Адміністрація президента Південної Кореї вимагає від України офіційних пояснень та вибачень через публічне розголошення інформації про передачу Сеулу двох північнокорейських військовополонених, які воювали на боці Росії.
Двоє військовослужбовців КНДР, які потрапили в український полон під час участі у війні на боці Росії, перебувають у Південній Кореї. Тепер місцевій владі належить визначити їхній подальший статус, провести необхідні перевірки та вирішити питання щодо можливого надання їм захисту.
Розголошення інформації про передачу Південній Кореї двох північнокорейських військовополонених, захоплених українськими військовими, спричинило дипломатичну суперечку між Києвом і Сеулом. Про це стало відомо після виступу Володимира Зеленського на Генеральній асамблеї ООН, пише The Guardian.
Представники Національної розвідувальної служби Південної Кореї згодом заявили, що Україна на початку переговорів першою звернулася з проханням зберігати в суворій таємниці передання двох північнокорейських військовослужбовців, оскільки побоювалася негативного впливу на майбутні переговори щодо обмінів.
Південна Корея може вжити "додаткових заходів" щодо України через суперечку. Президент Південної Кореї Лі Чже Мьон заявив, що це станеться, якщо Київ не визнає домовленість про конфіденційність та не принесе офіційних вибачень.
Південна Корея заявляла, що отримала від України вибачення через розголошення інформації про передачу Сеулу двох північнокорейських військовополонених. Водночас у Сеулі заявили, що українських вибачень виявилося недостатньо, тому Південна Корея розглядає подальші кроки.
У Міністерстві закордонних справ України заявили, що Південна Корея інакше інтерпретувала слова українського міністра щодо ситуації з військовополоненими з КНДР.
Південна Корея відкликає свого посла в Україні на тлі суперечки щодо оприлюднення інформації про передачу північнокорейських військовополонених.
Міністерство закордонних справ України заявило, що попри це рішення уряду, українська сторона залишається відкритою до відновлення конструктивного діалогу.
