Кандидати в слуги народу: хто готується до перевиборів у Раду

Тему дострокових виборів в останні місяці обговорюють усі, кому не лінь: політики, соціологи, журналісти, активісти. І хоча самі соціологи вказують на те, що дострокові парламентські вибори будуть вигідні лише двом політичним силам — "Батьківщині" та "Опозиційному блоку", тим не менш до виборчої кампанії потихеньку стали готуватися і інші партії, зокрема новостворені політичні сили або старі, які повернулися з небуття. Про те, хто може зайняти звільнені після відходу "старих" сил ніші і які у них перспективи, розбирався "Апостроф".

Націоналістичне крило

Згідно з даними Комітету виборців України, за останні кілька років в Україні зареєстрували рекордну кількість політичних партій. На сьогодні їх в країні вже 350, та враховуючи перспективу дострокових парламентських виборів, не факт, що не з'явиться ще десяток-другий нових сил.

Після Майдану з'явився запит на так звані праворадикальні рухи, що зіграло на руку "Свободі", що отримала в 2012 році феноменальний результат для партії — 10,44% підтримки. Але після роботи в Раді та уряді рейтинг партії значно знизився, і вже на наступних виборах у 2014 році "Свобода" отримує 4,71% і проводить до парламенту лише кілька мажоритарників.

Націоналістична ніша звільнилася. Частково на неї міг би претендувати "Правий сектор" на чолі з народним депутатом Дмитром Ярошем. Але після низки внутрішніх розбіжностей між військовим і політичним блоком усередині ПС, Ярош вирішив піти в самостійне плавання, створивши нову силу — "Державницька ініціатива Яроша" (ДІЯ). Поки нова сила помічена своєю активністю лише в двох містах — Києві та Львові, що скоріше може означати її націленість на місцеві вибори, адже поки у неї не такий високий рейтинг. За даними соцопитування, оприлюдненого в кінці 2016 року фондом Демократичні ініціативи, у ініціативи Яроша всього 1,9% підтримки – і то, ймовірно, за рахунок розкрученості персони самого екс-лідера "Правого сектора". Співпраця з олігархами у ініціативі Яроша заперечують, проте довгий час і "Правий сектор", і його колишнього лідера пов'язували з бізнесменом Ігорем Коломойським.

Активність у праворадикальному крилі можна помітити і від створеної в 2016 році партії "Національний корпус", лідером якої став колишній командир добровольчого полку "Азов", нардеп Андрій Білецький. Презентуючи нову політсилу, нардеп артикулював ряд досить радикальних меседжів, згадуючи зокрема легалізацію вогнепальної зброї, повернення Україні ядерного статусу і націоналізацію стратегічних підприємств. Нову партію часто пов'язують з міністром внутрішніх справ Арсеном Аваковим, враховуючи, що "Азов" безпосередньо входить в структуру МВС, а сам Білецький знайомий з Аваковим багато років. Сам лідер "Національного корпусу" публічно заперечує причетність Авакова до нової політсили. Відзначимо, що останні опитування Демініціатив показують, що у партії Білецького рейтинг підтримки ще нижче, ніж у сили Яроша — 0,2%.

Ще один умовно націоналістичний проект може утворитися під керівництвом нинішнього спікера парламенту Андрія Парубія. Чутки про те, що Парубій хоче почати самостійне плавання по парламенту, ходять досить давно. Раніше висловлювалися припущення, що спікер першим номером хоче приєднатися до партії "Самопоміч", однак пізніше ця інформація не підтвердилася. Тим не менш багато хто з команди "Народного фронту" в разі дострокових парламентських виборів буде шукати собі запасні аеродроми, враховуючи, що рейтинг політсили зараз знаходиться в межах статистичної похибки. І спікер ВРУ не виняток, особливо враховуючи, що в НФ у Парубія є своє "крило" - близько 10 депутатів, які відносяться до бойового крила партії і ще нічим не заплямували репутацію, на відміну від багатьох інших колег по фракції.

Ще один впливовий член партії фронтовиків, секретар РНБО Олександр Турчинов також може пуститися в самостійне плавання з радикально-патріотичними меседжами. Раніше близький до Арсенія Яценюка, Турчинов останнім часом наблизився до президента Петра Порошенка і навіть увійшов у так звану "стратегічну сімку" - команду, яка погоджує ключові для країни рішення. "Кривавий пастор" відомий своїми різкими висловлюваннями на адресу Росії і військового конфлікту Донбасі, тому цілком ймовірно, що знайти свого виборця в нинішніх українських умовах буде нескладно.

До речі, в НФ в групу впливу Турчинова входить кілька досить впливових депутатів — Сергій Пашинський, що, як і Турчинов, вийшов із партії "Батьківщина" Юлії Тимошенко, та голова комітету з питань свободи слова Вікторія Сюмар.

Але на думку політолога Руслана Бортника, самостійні проекти Парубія і Турчинова не будуть мати успіху. "У багатьох з НФ є партійні бренди, які потенційно можуть бути реанімовані. Значна частина НФ шукає собі місце в списках БПП, "Самопомочі", "Батьківщини". Що стосується Турчинова і Парубія, то це недостатньо рейтингові політики, щоб йти самостійно. У них немає можливості створити політичні сили, які потенційно можуть подолати прохідний бар'єр. У будь-яких командах вони можуть стати частиною політикуму як впливові фігури і в наступному циклі. Індивідуальні проекти можуть бути елементом розкручування самого Парубія або Турчинова, але це не будуть проривні проекти. Тим більше, що ніша, на яку вони претендують (праворадикальна), дуже вузька. І там знаходиться дуже багато сил зараз - від "Свободи" до Радикальної партії Ляшка", - розповів "Апострофу" експерт.

Представники "Народного фронту" - спікер Ради Андрій Парубій (ліворуч) та секретар РНБО Олександр Турчинов - мають шанси на створення власних політичних проектів, але, на думку політологів, вони не будуть мати великого успіху і ваги

Фото: Владислав Содель

Опозиція

Після розпаду "Партії регіонів" тимчасово залишилася незаповненою і ніша східного електорату. На коліні створений під вибори в Раду в 2014 році "Опозиційний блок" тимчасово заповнив її, однак, по-перше, в Опоблоці періодично йде протистояння між різними групами впливу, а по-друге, повністю віддавати екс-регіоналам Схід не захотіла Адміністрація президента Порошенко і по-швидкому активізувала партію "Наш Край", співголовами якої стали колишні регіонали — нардепи Антон Кіссе та Олександр Фельдман. Партія "Наш Край" покликана відбирати голоси у "Опозиційного блоку" на Південно-Сході країни. Проте можна говорити, що проект Банкової трохи не вдався, враховуючи, що всі соцопитування показують рейтинг політсили на рівні 2% підтримки.

Похитнути позиції Опоблока може і партія "За життя" - перейменований політпроект "Центр" вихідців з Опоблока нардепів Євгена Мураєва та Вадима Рабиновича. Останній, втім, формально ще залишається членом фракції ОБ, про що свідчить інформація на сайті Верховної Ради. Свій перший партійний з'їзд політсила провела ще в липні 2016 року, після цього активізувавшись у громадському та медійному просторах. "За життя" влаштовувала тижневі пікети під Нацбанком з вимогою звільнити Валерію Гонтарєву. Крім того, партія активна в медіапросторі, особливо на каналі NewsOne, який Мураєв викупив у Рабиновича ще під час Майдану. На питання про фінансування сам Мураєв відповідає, що це – його власні фінанси, оскільки він тривалий час займався бізнесом. Однак злі язики розповідають, що гроші йдуть з Росії. І не виключено, що від колишнього прем'єр-міністра України Миколи Азарова, якого нібито і зобов'язаний стрімкою кар'єрою Мураєв.

Проте ходять чутки і про те, що "За життя" – це теж проект Банкової. Непрямим підтвердженням цього можна вважати нещодавнє призначення генеральним продюсером NewsOne екс-радника міністра енергетики та вугільної промисловості Ігоря Насалика Дмитра Носікова, якого ЗМІ пов'язують з соратником Порошенко Ігорем Кононенко.

На думку старшого аналітика Центру перспективних досліджень Анатолія Октисюка, так звана опозиційність партії вигідна насамперед адміністрації президента.

"Це контрольована опозиція, оскільки Порошенко зацікавлений розмивати опозиційне поле між різними гравцями. А критика партії "За життя" якраз і розмиває опозиційне поле. І тут бачиться сьогоднішня специфіка роботи Порошенко з олігархічними групами, тобто якщо раніше, щоб ухвалити якесь важливе рішення, потрібно було говорити з Ахметовим або Фірташем, то тепер прямо говорять з представниками бізнесу другого і третього порядку, які формують ці групи. Таким чином, тенденція на розмивання електорату приносить свої результати. У владі зацікавлені, щоб було якомога більше так званих опозиційних проектів, зокрема і "Наш край" й "Аграрна партія", які начебто і опозиційні, але, з іншого боку, вони можуть відігравати роль системної опозиції, що буде вигідно Порошенко", - розповів "Апострофу" аналітик.

До речі, за результатами опитування Демініціатив, у партії "За життя" досить непогані рейтинги, як для старту — 5,7%. Проте це можна пояснити просто впізнаваністю Рабиновича і використанням великого медіаресурсу.

На цьому ж електоральному полі може зіграти і нещодавно створена політична сила народного депутата і льотчиці Надії Савченко РУНА. Хоча сама Савченко говорить про те, що це громадська платформа, а не політичний проект, усі її заяви та анонсовані поїздки по країні для зустрічей з електоратом говорять про зворотне. Савченко славиться своїми непослідовними діями та заявами, в тому числі і закликами до переговорів з терористами ЛНР і ДНР. Зокрема, нещодавно вона сама провела в Мінську переговори з ватажками так званих "республік". Силу РУНА ще не включали до соціологічні опитування, проте, за словами соціолога Ірини Бекешкіної, шансів у Савченко не багато, так як її рейтинг впав. "Вона дуже сильно впала по довірі за останній час. Їй не довіряють зараз більше 70%. Якщо б вона розпочала відразу після того, як звільнилася, то тоді б результати були зовсім інші", - раніше розповідала "Апострофу" Бекешкіна.

Патріоти-демократи

Нішу, умовно звану "патріоти-демократи", зараз облюбували всі, кому не лінь. У тому числі і відносно молоді партії, із вже існуючої історією, як, наприклад, Демальянс, який все ніяк не може подолати виборчий бар'єр і потрапити до Верховної Ради. Якась надія на поліпшення рейтингів з'явилася після того, як до партії приєдналися нардепи Світлана Заліщук, Мустафа Найєм і Сергій Лещенко, однак пізніше депутати вийшли з керівництва Демальянсу.

Ще одна умовно нова партія — "Сила людей" – партія для створення середнього класу, як характеризував її раніше екс-глава політради Олександр Солонтай. На минулих місцевих виборах в 2015 році вона отримала в сумі 210 мандатів депутатів місцевих рад, що стало кращим на сьогодні результатом політсили. Тим не менше і у "новачків" не все так гладко. За чутками, з "Силою людей" вже встигла домовитися Адміністрація президента, яка не хоче несподіванок під час майбутніх виборів.

Ще одним кандидатом на заповнення цієї ніші називають і музиканта і лідера групи "Океан Ельзи" Святослава Вакарчука. Так, за різними даними, його навіть розглядають як можливого кандидата для участі в президентській гонці і роблять внутрішні заміри рейтингу його і ще одного представника шоу-бізнесу Володимира Зеленського. Самі артисти жартівливо відносяться до таких тем. Хоча Вакарчук не приховував, що його недавня поїздка в Америку на навчання знадобиться йому для участі в політичному житті країни. До речі, за опитуваннями, Вакарчук користується величезною підтримкою серед молодого населення. Однак, за словами голови Комітету виборців України Олексія Кошеля, великий мінус Вакарчука – це його наявне політичне минуле.

"Партія Вакарчука має досить хороші старти. Бо він асоціюється з якісною музикою і з чіткою громадянською позицією, і у нього незаплямована репутація. Але істотним мінусом Вакарчука є його перебування у Верховній Раді (Вакарчук був народним депутатом у 2007 році, - "Апостроф"). Виборець буде піднімати це питання, що от "ви були у Верховній Раді, а потім склали з себе повноваження через розчарування в парламенті", - коментує "Апострофу" Кошель.

У цьому середовищі давно товчеться і ще один відомий чоловік — екс-президент Грузії і колишній губернатор Одеської області, що зі скандалом пішов зі свого поста, Михайло Саакашвілі. Раніше Саакашвілі голосно запускав свій "Антикорупційний рух", з яким почав їздити по країні, пізніше він анонсував створення партії з умовною назвою "Хвиля", зі своїми соратниками - екс-заступниками генпрокурора Віталієм Касько і Давідом Сакварелідзе, а також позафракційними депутатами Віктором Чумаком та Наталею Новак. Пізніше Саакашвілі припинив співпрацю зі створення "Хвилі", як розповідав "Апострофу" Віктор Чумак, без пояснення причин. Екс-президент Грузії зайнявся черговим політичним проектом - "Рухом нових сил". У різний час соцопитування давали Саакашвілі і його політпроектам рейтинг в районі 10% підтримки, а останнє дослідження Демініціатив показало результат в 4,7%.

Інші нові-старі

Не варто забувати і про амбіції окремих політичних гравців, які вже давно хочуть власні проекти. Мова йде про прем'єр-міністра Володимира Гройсмана, який в українців стійко асоціюється з Петром Порошенком. Однак сам Гройсман вже давно пробує почати самостійне плавання.

Однак, на думку старшого аналітика МЦПД Анатолія Октисюка, у Гройсмана немає шансів, оскільки він неприваблива фігура для інвесторів. "Він керується принципом – краще синиця в руках, ніж журавель у небі. І розуміє, що поки Порошенко при владі, для нього все буде добре, тобто це пік його політичної кар'єри. Зберегти свою посаду за умовами нового уряду він не зможе, тобто кудись рухатися йому сенсу немає", - каже "Апострофу" Октисюк.

Аналітик пов'язує розмови про самостійність Гройсмана з конкуренцією довкола нього або сигналами, які він посилав для Адміністрації президента. "Але Гройсман слабка фігурі і не викликає інтересу у системних інвесторів, тобто він не грає в якісь ігри, він не є конфліктним. Мінімум конфліктності і максимум прагматизму. Тому я думаю, він буде залишатися в тандемі з Порошенком до тих пір, поки у президента буде ґрунт під ногами. А коли почне хитатися, тоді і Гройсман зможе спробувати щось самостійне", - говорить він.

Говорячи про нові-старі партії, не можна не згадати і ще кілька проектів, які також мають відношення до Адміністрації президента. Це партія "Народний контроль" на чолі з нардепом Дмитром Добродомовим і Олегом Мусієм, яка за задумом мала відбирати голоси у політичних опонентів Банкової, адже в околополітичних колах вже давно ходять чутки, що проект курується першим заступником голови АП Віталієм Ковальчуком. Однак проект поки не дав бажаних результатів своїм кураторам, рейтинг партії коливається на рівні 0,7-0,8%.

Значно активізувалася останнім часом і безсмертна "Аграрна партія". Як вважає політексперт Анатолій Октисюк, партія на можливих дострокових виборах стане однією з "темних конячок", так як є єдино ідеологічної партії, більшість електорату якого проживає в сільській місцевості і, звичайно ж, йому дуже близька програма партії, спрямована на реформування аграрного сектора і села, в тому числі. "Якщо брати до уваги результати минулих виборах, де" Аграрна партія" несподівано показала хороші результати, а в наслідок сформувала власні фракції в місцевих радах, можна з упевненістю заявити, що партія має всі шанси увійти в парламент наступного скликання", - вважає Октисюк.

У цілому, на думку голови КВУ Олексія Кошеля, за умови хорошого фінансування, зараз успіх може мати практично будь-яка нова партія без різко негативного шлейфу. "При комерційному підході, успіх може мати фактично будь-яка нова партія, до якої немає негативного ставлення. Хоча зараз з'явився попит на зміст, виборці отримали велике розчарування в 2016 році. Запит на яскраві політичні сили зростає, виборець втомився від однотипних сірих партій, він хоче бачити нових не тільки за формою, але і за змістом. І я думаю, що в разі появи нових яскравих політичних проектів за них проголосують. І в зоні ризику опиняться будь-які великі партії – і "Батьківщина" і "Блок Петра Порошенко" і Радикальна партія", - резюмує Кошель.