В правовій державі судове рішення - це закон, обов’язковий до виконання. Проте для Дмитра Перова, помічника депутатки Київради, закон, схоже, є лише зручним інструментом для постів у Facebook, а не обов’язком. Попри остаточну поразку у справі про наклеп, Перов демонструє показове нехтування правосуддям.
Минуло вже достатньо часу від моменту, коли Верховний Суд України 8 жовтня 2025 року поставив крапку у справі № 761/8972/24. Вищий судовий орган країни підтвердив: Дмитро Перов звів наклеп. Його звинувачення на адресу виконроба Василя Дідуса були визнані не просто «оціночними судженнями», а свідомо неправдивою інформацією, що порочить честь і гідність людини.
Рішення Шевченківського районного суду, яке залишене без змін судами апеляційної та касаційної інстанцій, чітко зобов’язує Дмитра Перова спростувати поширену ним недостовірну інформацію. Нагадаємо, Перов стверджував, що на будівництві по вул. Івана Франка, 26 йому нібито зламали ребро. Суд з’ясував - жодних переломів, як і жодних доказів незаконності будівництва, не існувало в природі. Проте станом на сьогодні жодних публікацій із вибаченнями чи спростуваннями на сторінці «активіста» немає. Замість виконання волі закону гробова.
Дмитро Перов це не просто перехожий, він юрист за освітою і помічник депутатки Ксенії Семенової. Людина з таким статусом мала б бути еталоном дотримання законності. Натомість ми бачимо небезпечний прецедент:
Ігнорування судової вертикалі: якщо активіст дозволяє собі не виконувати рішення Верховного Суду, він дискредитує саму ідею правосуддя в очах громади.
Маніпуляція статусом: користуючись медійною підтримкою та зв’язками в Київраді, Перов, очевидно, вважає себе недоторканним.
Відсутність відповідальності: наклеп був публічним, а отже, і спростування має бути публічним. Самовпевнене мовчання Перова є своєрідним ляпасом не лише позивачеві, а й усій судовій системі України.
Ситуація з невиконанням судового рішення підсвічує й інші скандали навколо постаті Перова. Зокрема, резонансну «голу вечірку» в пам’ятці архітектури, про яку повідомляли ЗМІ в серпні 2025-го. Людина, яка вимагає від бізнесу дотримання кожної літери закону щодо історичних будівель, сама використовує ці будівлі для сумнівних розваг, а рішення судів просто ігнорує.
На цьому прикладі спостерігається класична подвійна мораль: «друзям - усе, ворогам - закон». Коли Перову потрібно зупинити легальне будівництво (як це було на Франка, 26), він апелює до закону. Коли закон вимагає від нього відповісти за брехню - він про нього забуває.
Нагадаємо, що невиконання судового рішення в Україні тягне за собою кримінальну відповідальність за статтею 382 КК України. Поразка Перова в суді довела, що його слова не мають ваги. Його відмова виконувати судове рішення, яке набрало законної сили доводить, що він не має поваги до країни, в якій живе і працює. Наклеп, підтверджений найвищою судовою інстанцією, залишається наклепом, а людина, що його поширила - звичайним порушником, який ховається за спиною депутатів.
