В Україні вчергове пом’якшили вимоги щодо купівлі іноземної валюти. І, якщо попередні заходи стосувалися переважно бізнесу, то нинішня валютна лібералізація спрямована на фізичних осіб.
"Апостроф" розбирався, що насправді лібералізував регулятор, навіщо він це зробив, і чи є якісь "підводні камені", про які треба знати громадянам до того, як вони побіжать скуповувати долари та євро.
Національний банк України оголосив велику валютну лібералізацію. За словами голови НБУ Андрія Пишного, за кількістю заходів відповідний пакет змін, який запрацював 11 серпня, є "найбільшим із початку повномасштабного вторгнення".
"Основний акцент – на підтримці населення. Пом’якшення розширять можливості громадян, які проживають в Україні, та полегшать життя українців, які наразі перебувають за кордоном", – написав Пишний у Facebook.
Про що йдеться?
"Ліміт на купівлю безготівкової валюти збільшується вчетверо з 50 тисяч грн до 200 тисяч грн на місяць, – пояснює голова Нацбанку. – Причому в межах цього ліміту можна буде не лише купувати валюту, а й безготівкові банківські метали та цінні папери іноземних емітентів".
Крім того, удвічі – зі 100 тисяч грн до 200 тисяч грн на день – підвищено ліміт на зняття готівки з валютних рахунків як в Україні, так і за кордоном.
Також збільшено щомісячний ліміт зі 100 тисяч грн до 200 тисяч грн для оплати з гривневих рахунків за кордоном товарів та послуг, зокрема, оренди житла.
"Розширюємо можливості і для оплати товарів, робіт та послуг за кордоном з валютних рахунків. До звичних розрахунків з валютних карток, які, нагадаю, можна здійснювати без обмежень (крім окремих операцій), додаємо можливість переказів з рахунку на рахунок (включно зі SWIFT-платежами) у межах ліміту 200 тисяч грн на місяць, – повідомляє голова НБУ Пишний. – А місячний ліміт 500 тисяч грн на оплату проживання за кордоном валютною карткою відтепер поширюватиметься також на оренду житла за кордоном та платежі з рахунку на рахунок".
За його словами, ці заходи спрямовані на поступове зняття обмежень, де це дозволяє макрофінансова ситуація, щоб давати людям “більше свободи розпоряджатися власними коштами”.
Крок, який давно назрів
Що дійсно собою являє нинішня лібералізація, і чому регулятор пішов на неї саме зараз?
За словами інвестиційного банкіра та фінансового аналітика Сергія Фурси, якщо попередні заходи стосувалися бізнесу, то цей пакет переважно спрямований на фізичних осіб.
"Там багато чого (бар'єрів) прибирається, але суто економічний вплив навряд чи буде значний", – сказал експерт у розмові з "Апострофом".
Він вважає, що такі послаблення дійсно потрібні людям:
"Чи є тут політична мотивація, я судити не берусь. Це поступовий процес. Нацбанк відчуває, що в нього рекордні резерви і він може собі дозволити цю валютну лібералізацію".
Координатор експертних груп Економічної експертної платформи Олег Гетман у коментарі виданню нагадав, що НБУ наразі має золотовалютні резерви близько $52 млрд і до кінця року планує вийти на показник $70 млрд.
"Що ж їм з ними сидіти? Ці гроші треба в певний спосіб використовувати, тому вони бачать можливість і роблять те, що давно треба було зробити, те, що давно назріло", – пояснив він.
Подозрілих заблокують
Таким чином, виходить так, що Нацбанк вирішив просто покращити життя мільйонам українців, в тому числі, тим, хто з тих чи інших причин опинився за межами країни?
Чи, як це часто буває у стосунках між державою та громадянами, коли йдеться про гроші, тут є якісь "підводні камені"?
Фінансовий аналітик Андрій Шевчишин у коментарі "Апострофу" нагадав, що в Україні діє доволі сувора система фінансового моніторингу, і для клієнтів з підвищеним ризиком встановлено ліміт у 50 тисяч грн на місяць на банківські транзакції.
Зокрема, банк може заблокувати фінансову операцію, якщо у нього буде підозра в тому, що відбувається "дроблення" великої суми, також, якщо отримані на картку гроші одразу знімаються або переказуються далі, і, звичайно, якщо отримана сума не відповідає задекларованому доходу.
"Вони з початку скрізь поставили необхідні фільтри та запобіжники у вигляді фінмоніторингу, внутрішніх правил та внутрішнього аналізу, автоматизації, довели його до якогось свідомого рівня, після чого "пустили воду по трубах", – пояснив Андрій Шевчишин дії регулятора.
За його словами, насправді в Україні не так багато людей з офіційними доходами, які б були достатніми для того, аби щомісяця купувати іноземну валюту на 200 тисяч грн.
Чесним громадянам не варто перейматися
Втім, у більшості українців проблем, скоріше за все, не виникне, вважає Олег Гетман.
Він нагадав, що серйозний фінмоніторинг починається з 400 тисяч грн (хоча перевірити, звичайно, можуть і менші суми).
За його словами, нові ліміти НБУ насправді не такі вже й великі, а тому навряд чи пересічні громадяни стикнуться з реальними складнощами.
"Ящо, звісно, це не якісь дропери чи шахраї", – додає експерт.
За його словами, в Україні достатньо людей, які мають легальні доходи.
"Десь 2 млн ФОПів отримують доходи у сотні тисяч і мільйони гривень. Вони легко можуть ними оперувати. Хтось отримує офіційні зарплати на карти – 30-40 тисяч грн (приблизно на рівні середньої зарплати в Україні – "Апостроф"), які надходять щомісяця. Тож, пояснити походження 200 тисяч грн, на які така людина хоче купити долари, дуже легко – адже не йдеться про мільйони", – резюмував Олег Гетман.
